ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ВАЖКИХ ФОРМ ЕНДОМЕТРІОЗУ В ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ

Abstract

У статті описується алгоритм прогнозу розвитку важких форм ендометріозу та математична модель прогнозування важкості цієї патології, використовувані задля виділення груп ризику і своєчасного проведення профілактичних заходів. Застосування цього методу дає можливість прогнозувати не лише факт виникнення патології, а й ступінь ймовірності її виникнення. Було обстежено 123 жінки репродуктивного віку, з них 79 – з важкими формами ендометріозу та 44 здорові жінки. Методом покрокового дискримінантного аналізу визначено 8 із 65 чинників, які найбільше впливали на виникнення ендометріозу важкого ступеня: наявність хронічного стресу в житті, особливо в пубертатний період, несприятливі екологічні умови проживання, раннє менархе, прояви дисменореї, захворювання кишково-шлункового тракту, аборти в анамнезі, хірургічне втручання та запальні захворювання репродуктивної системи. Чутливість алгоритму прогнозування важкої форми ендометріозу в дослідній ретроспективній вибірці склала 89,87%: із 79 жінок з ендометріозом у 71 виникнення важкої його форми було спрогнозовано з високим або середнім ступенем імовірності. Точність для групи високого ризику виникнення важкої форми ендометріозу становила 94,1%, середнього – 84,8%, а загальна точність системи склала 83,75%: з 80 жінок, у яких прогнозувався ендометріоз важкого ступеня з високим або середнім ступенем імовірності, він реально спостерігався у 67. Із 43 пацієнток, в яких виникнення ендометріозу не прогнозувалось, у 39 його дійсно не було, тобто для групи низького ризику точність прогнозу становила 90,69%. Із 87 жінок контрольної групи, в яких було діагностовано ендометріоз важкого ступеня, у 80 (91,95%), за даними прогнозу, очікувалось його виникнення з високим або середнім ступенем імовірності, що підтверджує високу чутливість прогностичної системи. Розроблений алгоритм та математична модель прогнозування важкої форми ендометріозу є високоінформативними і дають можливість формувати групи ризику розвитку захворювання з урахуванням ступеня імовірності його виникнення для завчасного проведення індивідуалізованих профілактичних заходів.