Проблема розладів аутистичного спектру в дітей з позиції дитячого невролога: безперервний процес пізнання складної дитини

Abstract

У статті автори порушують проблему діагностики та лікування розладів аутистичного спектру (РАС) у дітей раннього віку з позиції дитячого невролога, а не психіатра. Наведено клінічні спостереження, що відображають складність процесу діагностики. Показана локалізаційна характеристика епілептиформних змін у дітей з РАС. Матеріали та методи. Обстежено 53 дитини із симптомами РАС, вік дітей – 2–6 років. Усі діти були розподілені на дві групи: до першої групи було включено 21 дитину, у яких були відмічені батьками або медичними працівниками епілептичні напади (або наявність епілептичних нападів в анамнезі), до другої – 32 дитини, у яких батьки та медичні працівники не відмічали епілептичних нападів. Всім дітям було проведено рутинну ЕЕГ (до 30 хв), а при необхідності – ЕЕГ-моніторинг сну. Результати. У дітей з РАС без епілептичних нападів (2-га група) ми відмітили два домінантних епілептогенних вогнища, перше – в лобно-центральних відведеннях, друге – у скронево-тім’яних відведеннях. При порівнянні двох груп виявлено переважання епілептогенного вогнища в скронево-тім’яних відведеннях у дітей 2-ї групи (р < 0,05). Наведено клінічний випадок однієї дитини, віком 3 роки 7 місяців, з нерозпізнаними епілептичними нападами та РАС. Висновки. Встановлено, що у дітей з РАС без наявних класичних моторних нападів переважала локалізація епілептиформного вогнища у скронево-тім’яних відведеннях. Наявність епілептиформної активності саме в лобно-центральних та скронево-тім’яних ділянках може бути причиною аутистичної симптоматики з когнітивним регресом.