Вплив реабілітаційно-профілактичного комплексу на стан імунної системи в дітей з рекурентною респіраторною патологією на тлі гастроезофагеальної рефлюксної хвороби

Abstract

Мета — проаналізувати результати застосування реабілітаційно?профілактичного комплексу в дітей з рекурентною респіраторною патологією (РРП) на тлі гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) ІІ ступеня для попередження ризику розвитку респіраторних захворювань. Матеріали та методи. Обстежено 120 дітей пубертатного віку від 10 до 16 років, середній вік становив 13,1±2,5 року (90 дітей з РРП 6–8 разів на рік і ГЕРХ II ступеня; 30 практично здорових дітей). Дітей з РРП і ГЕРХ ІІ ступеня розподілено за методом рандомізації на три групи: група 1 (30 осіб) отримували базисну терапію ГЕРХ відповідно до загальноприйнятого протоколу за наказом МОЗ України від 20.01.2013 № 59; група 2 (30 осіб) отримувала базисну терапію та розроблений реабілітаційно-профілактичний комплекс, що передбачав лікарський засіб природного походження «Імунал» (1 таблетка 3 рази/добу упродовж 30 діб), есенціальні нутрієнти Смарт Омега (1 капсула 2 рази/добу упродовж 30 діб) і жиророзчинний препарат вітаміну D 3 (холекальциферол) по 8 крапель (4000 МО) 1 раз/добу упродовж 30 діб; група 3 (30 осіб) отримувала базисну терапію та реабілітаційно?профілактичний комплекс, що включав гомеопатичний препарат «Мукоза композитум» (по 1 ампулі 2,2 мл per os 2 рази на тиждень упродовж 5 тижнів), Смарт Омега та жиророзчинний препарат вітаміну D 3 у зазначеній вище дозі. Групу 4 (контрольна) становили 30 практично здорових дітей. У всіх дітей у сироватці крові визначено загальний рівень 25(ОН)D методом імуноферментного аналізу. Для дослідження стану імунної системи визначено показники функціональної активності нейтрофілів периферичної крові за даними фагоцитозу та НСТ-тесту, концентрацію в сироватці крові та слині основних класів імуноглобулінів (G, A, M), лізоциму та додатково в слині — рівень секреторного A (sIgA). Окремо визначено вміст циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у сироватці крові. Усі дослідження проведено до лікування та через місяць після нього. Результати. За результатами дослідження дітей основної групи, у 90% випадків (n=90) з РРП на тлі ГЕРХ ІІ ступеня концентрація 25(ОН)D у сироватці крові була в межах дефіциту — недостатності вітаміну D, а у групі контролю (n=30) у 70% відповідала його недостатності. Додавання холекальциферолу в дозі 4000 МО/добу до реабілітаційно-профілактичного комплексу дітям групи 2 та групи 3 достовірно підвищило рівень вітаміну D (p<0,01), але концентрація вітаміну D не досягла норми. Після лікування в дітей усіх трьох груп достовірно підвищилися початково знижені показники активності фагоцитозу, але фіксувався значний приріст відсотка фагоцитуючих клітин у групі 2, де цей показник досяг значень дітей групи 4 (контрольна група). Водночас, резервні можливості нейтрофілів за умови їх стимуляції після лікування відновилися в дітей групи 2 і групи 3 (p<0,01). У дітей з РРП на тлі ГЕРХ ІІ ступеня до лікування вірогідно підвищився вміст ЦІК і знизилася концентрація лізоциму (p<0,01). Після лікування суттєво знизилася концентрація ЦІК у дітей групи 2, а концентрація лізоциму в сироватці крові дітей усіх 3 груп досягла значень контрольної групи. Достовірно знизилися параметри місцевого імунітету за вмістом sIgA, IgA, лізоциму (p<0,05) на тлі підвищення рівня IgG у слині (p<0,01). Після лікування відмічалася позитивна динаміка щодо вмісту sIgA, рівень якого підвищився у всіх 3 групах, але у групі 1 був вірогідно нижчим (p<0,05) за такий у дітей контрольної групи. Концентрація IgA також вірогідно підвищилася після лікування в дітей усіх 3 груп (p<0,01), але не досягла рівня контрольних даних (p<0,05). Достовірно знизилася концентрація IgG у процесі лікування в слині дітей усіх 3 груп (p<0,01), але в дітей групи 1 (базисна терапія) цей показник був достовірно вищим порівняно з контрольною групою (p<0,05). У динаміці лікування концентрація лізоциму вірогідно зросла тільки в дітей групи 2 і групи 3 (p<0,05). Водночас, тільки в групі 2 рівень лізоциму досяг значень контрольної групи, тоді як у групі 1 і групі 3 цей показник був вірогідно нижчим за такий у контрольній групі. Висновки. Для корекції виявленого дефіциту — недостатності вітаміну D додавання холекальциферолу в дозі 4000 МО/добу до реабілітаційно-профілактичного комплексу підвищило ймовірність досягнення оптимального рівня вітаміну D у сироватці крові обстежених дітей з подальшим застосуванням препаратів вітаміну D у профілактичній дозі 1000 МО/добу. Застосування реабілітаційно-профілактичних комплексів найефективніше вплинуло на поновлення фізіологічного стану фагоцитарної системи в цілому, нормалізацію рівня лізоциму і вміст ЦІК у сироватці крові обстежених дітей. Використання препарату «Імунал» у дітей групи 2, «Мукоза композитум» у дітей групи 3 у комплексній профілактиці гострої респіраторної патології було більш показовим у плані стимуляції продукції специфічних факторів, особливо sIgA та неспецифічних факторів місцевого імунітету (лізоцим), на відміну від базисної терапії. У ході проспективного спостереження дітей з частими гострими респіраторними захворюваннями на тлі ГЕРХ ІІ ступеня відмічалася позитивна динаміка за частотою захворювань та їх перебігом. Протягом двох років спостереження кількість епізодів респіраторних захворювань у групі 1 зменшилася в 1,2 раза на рік, у групі 2 — у 2 рази, у групі 3 — в 1,6 раза, що сприяло поліпшенню клінічного перебігу захворювання та скороченню термінів лікування. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.