РОЗПОВСЮДЖЕНІСТЬ, КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ПЕРЕБІГУ ПСИХОСОМАТИЧНОЇ ПАТОЛОГІЇ У ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ

Abstract

У статті представлені результати клінічного та епідеміологічного дослідження щодо поширеності психосоматичної патології (ПСП) в Україні у дітей з порушеннями психофізичного розвитку (ППФР). Було встановлено, що поширеність ПСП у дітей з ППФР суттєво не відрізняється від долі пацієнтів без ППФР і оцінювались відповідно 89 та 86 дітей на 1000 дитячого населення. Переважаючими психосоматичними захворюваннями у дітей з та без ППФР були бронхіальна астма (БА) та виразка дванадцятипалої кишки (ВДК). У пацієнтів з ППФР спостерігалася найвища поширеність виразки дванадцятипалої кишки (56%) та бронхіальної астми (26%), тоді як, навпаки, у дітей без ППФР поширеність виразки дванадцятипалої кишки оцінювали 12%, а бронхіальної астми - 68%. У дітей із ПСП та ППФР виявлено раніше виникнення виразки дванадцятипалої кишки порівняно з дітьми без ППФР (10,5 ± 0,7 років та 14,2 ± 0,5 відповідно). Клінічними особливостями перебігу виразки дванадцятипалої кишки у дітей без ППФР були поширеність незначних та безсимптомних форм (29,0%) з виявленням перших клінічних ознак захворювання у вигляді ускладнень (шлунково-кишкова кровотеча, рубцево-виразкова деформація дванадцятипалої кишки) (8,1%). Така ж картина спостерігалася і у дітей з ППФР, проте частота ускладнень у них була значно вищою (14,7%) при більшій тривалості (73,0%) та тяжкості (53,8%) захворювання порівняно з 46,6% та 16,7% у пацієнтів без ППФР. Основними комплексними психологічними маркерами розвитку ПСП у дітей з та без ППФР були високий рівень особистісної та реактивної тривожності, емоційна лабільність та відхилення від аутогенної норми, низькі показники самооцінки та низька працездатність, що вимагало диференційованої медико- психологічної підтримки.