Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/136
Назва: ВПЛИВ ХІРУРГІЧНОЇ СТИМУЛЯЦІЇ ОВУЛЯЦІЇ ШЛЯХОМ ФЕРТИЛОСКОПІЧНОГО ОВАРІАЛЬНОГО ДРИЛІНГУ НА ГОРМОНАЛЬНИЙ СТАТУС ПАЦІЄНТОК ІЗ КЛОМІФЕН-РЕЗИСТЕНТНОЮ ФОРМОЮ СИНДРОМУ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ ТА ОЖИРІННЯМ
Інші назви: EFFECT OF SURGICAL STIMULATION OF OVULATION BY FERTILOSCOPIC OVARIAL DRILLING TO HORMONAL STATUS OF PATIENTS WITH CLOMIPHENE-RESISTANT POLYCYSTIC OVARIAN SYNDROME AND OBESITY
Автори: Чайка, В.В.
Ключові слова: Синдром полікістозних яєчників; ожиріння; безпліддя; резистентність до кломіфену; хірургічна стимуляція овуляції; фертилоскопічний оваріальний дрилінг; гонадотропіни; статеві стероїди; антимюллерів гормон.
Polycystic ovary syndrome; obesity; infertility; clomiphene resistance; surgical stimulation of ovulation; fertiloscopic ovarian drilling; gonadotropins; sex steroids; anti-Müllerian hormone.
Дата публікації: 5-жов-2020
Видавництво: Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Короткий огляд (реферат): Мета дослідження – вивчити вплив хірургічної стимуляції овуляції шляхом фертилоскопічного оваріального дрилінгу на гормональний статус пацієнток із кломіфен-резистентною формою синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) та ожирінням. Матеріали та методи. Під спостереженням перебувала 61 жінка репродуктивного віку. В основну групу ввійшла 31 жінка із кломіфен-резистентним СПКЯ і з індексом маси тіла >30 кг/м 2 , яким хірургічну стимуляцію овуляції виконано з використанням ТВГЛ у Київському міському центрі репродуктивної та перинатальної медицини за період 2017–2019 рр. У контрольну групу увійшли 30 умовно соматично і гінекологічно здорових жінок. Пацієнтки пройшли комплексне обстеження. Концентрації гонадотропінів, статевих стероїдів та антимюллерового гормону в сироватці периферичної крові досліджували імунохімічним методом на 2–3 й день менструального циклу перед операцією, через 1, 3 і 6 місяців після операції. Результати дослідження та їх обговорення. Після проведення хірургічної стимуляції відмічали поліпшення гормонального профілю сироватки периферичної крові зі зниженням лютеїнізуючого гормону, статевих стероїдів та підвищенням фолікулостимулюючого гормону, але через 3 місяці спостерігали тенденцію до поступового повернення вмісту гонадотропінів та статевих стероїдів до вихідного передопераційного рівня. Через 6 місяців після хірургічної стимуляції овуляції найбільш стійкими залишалися зниження порівняно з контрольними значеннями сироваткової концентрації антимюллерового гормону в 1,24 (р<0,01), вільного тестостерону – в 1,61 (р<0,01) і дегідроепіандростерону – в 1,69 раза (р<0,01). Поліпшення гормонального статусу безпосередньо після хірургічної стимуляції овуляції привело до настання у прооперованих пацієнток вагітності впродовж 3 місяців у 26,81 % випадків, впродовж 6 місяців – у 35,48 %. Висновок. Отримані дані вказують на те, що перші 6 місяців після хірургічної стимуляції овуляції є найбільш перспективними для планування і настання вагітності у кломіфен-резистентних пацієнток із СПКЯ і ожирінням.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/136
ISSN: 2411-4944
Розташовується у зібраннях:Лабораторія мікробіології



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.