<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Собрание:</title>
    <link>http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/61</link>
    <description />
    <pubDate>Mon, 16 Mar 2026 23:19:02 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-03-16T23:19:02Z</dc:date>
    <item>
      <title>DEVELOPMENT OF PERINATAL MEDICINE IN UKRAINE IN THE CONTEXT OF INTERNATIONAL APPROACHES</title>
      <link>http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/419</link>
      <description>Название: DEVELOPMENT OF PERINATAL MEDICINE IN UKRAINE IN THE CONTEXT OF INTERNATIONAL APPROACHES
Авторы: Моісеїнко, Р.О.; Гойда, Н.Г.; Дудіна, О.О.; Боднарук, Н.М.
Краткий осмотр (реферат): The aim: To realize analysis and assessment of completeness and efficacy in the field of perinatal aid regionalization in Ukraine.&#xD;
Materials and methods: A retrospective analysis has been carried out as well as assessment of inculcation steps concerning regionalization of perinatal health care in Ukraine according to the data of state and branch statistics and monitoring (in 2013-2017). The methods used here are systemic approach, bibliography method, and statistical data evaluation.&#xD;
Conclusions: It is shown the modern globally acknowledged three-level system of perinatal health care has been organized and functions in Ukraine, perinatal tertiary level centers are now act in the majority of regions. The perinatal health care realization during these last years is shown to be able to assure the providing of adequate perinatal aid taking into consideration the calculated data concerning the pregnant women concentration with high perinatal risks in third level institutions; these patients include pregnant women with heart defects (63.2-69.9%), circulatory system defects (48.5-50.5%), diabetes mellitus (46.7-53.3%); in institutions of the second-third levels, there are 74.2-83.0% of patients with severe gestoses. According to functional possibilities of perinatal aid institutions of different levels, they assure 62%-64.5% of births with body mass 500-999 g and 53.9%-55.3% of ones with body mass 1000-1499 g in perinatal clinics of the third level; it guarantees the survival of newborn babies with body mass 500-999 g and 1000-1499 g during their first 168 h reaching 60.1–65.1% and 89.4%-90.4%, respectively. Efficacy of perinatal aid regionalization is confirmed by a positive tendency of perinatal mortality index; it has become significantly lower: in 2010, the perinatal mortality&#xD;
reached 10.54 cases per 1,000 of newborn alive and dead babies, this index having dropped to 8.89 in 2019. The maternal mortality levels have also decreased from 23.5 up to 14.9 cases per 100,000 of babies born alive.&#xD;
Perinatal aid regionalization in Ukraine is being realized according to international strategies permitting to provide effective perinatal aid to patients at each level of its provision depending on patient's need.</description>
      <pubDate>Fri, 12 Mar 2021 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/419</guid>
      <dc:date>2021-03-12T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Аналіз стану здоров'я дітей першого року життя</title>
      <link>http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/96</link>
      <description>Название: Аналіз стану здоров'я дітей першого року життя
Авторы: Марушко, Р.В.; Дудіна, О.О.; Марушко, Т.Л.
Краткий осмотр (реферат): У ХХІ століття Україна вступила з одними з найгірших в Європі показників життєдіяльності і тягарем багатьох соціально#економічних та демографічних&#xD;
проблем. Набули стійкого характеру несприятливі кількісні й особливо якісні показники відтворення населення. Тому найважливішим медико#&#xD;
соціальним завданням і одним з основних напрямів діяльності МОЗ України є формування і збереження здоров'я населення. Визначальним етапом&#xD;
у формуванні здоров'я людини є перший рік життя.&#xD;
Мета # вивчити стан і тенденції змін основних показників здоров'я дітей першого року життя за період 2000#2019 рр.&#xD;
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз захворюваності дітей першого року життя, малюкової смертності протягом останніх 20 років&#xD;
у розрізі окремих патологічних станів. Інформаційною базою дослідження стали дані державної й галузевої статистики за 2000–2019 рр. Застосовано&#xD;
методи системного підходу, статистичної обробки даних, епідеміологічного аналізу графічного зображення.&#xD;
Результати. Виявлено, що несприятлива демографічна ситуація в Україні супроводжується незадовільним станом основних предикторів здорового&#xD;
старту життя немовлят, формування і збереження їхнього здоров'я. Упродовж останніх двох десятиріч відмічається високий рівень при негативній&#xD;
тенденції хвороб репродуктивної системи жінок, зберігається висока частота поєднання вагітності й екстрагенітальних захворювань. Спостерігається&#xD;
негативна тенденція до збільшення узагальненого об'єктивного критерію здоров'я покоління, що народжується, та соціально#економічного&#xD;
благополуччя населення — частоти недоношених, маловагових новонароджених, у тому числі з дуже малою масою тіла при народженні.&#xD;
Лише завдяки впровадженню сучасних медико#організаційних технологій з доведеною ефективністю в діяльність служби охорони здоров'я матері&#xD;
і дитини вдалося досягти зниження рівня захворюваності новонароджених із 280,8 на 1000 народжених живими у 2000 р. до 172,14 у 2019 р. Водночас&#xD;
викликає занепокоєння збільшення рівня захворюваності новонароджених на хвороби, що безпосередньо впливають на розвиток хронічних&#xD;
та інвалідизуючих захворювань на всіх етапах життя, — вроджені пневмонії, сепсис новонароджених, інші порушення церебрального статусу&#xD;
новонародженого, неонатальну жовтяницю.&#xD;
За даними оцінки динаміки загальної захворюваності дітей першого року життя, утримується все ще високий її рівень при позитивній динаміці —&#xD;
2018,8 на 1000 дітей першого року життя у 2000 р. і 1393,1 у 2019 р., темп приросту #30,9% при традиційно лідируючій позиції в рівнях та структурі&#xD;
захворюваності на хвороби органів дихання — 810,2 на 1000 дітей першого року життя і 58,15%, окремих станів, що виникають у перинатальному&#xD;
періоді, — 126,7‰ і 9,06%, хвороб шкіри і підшкірної клітковини — 63,9‰ і 4,59%, хвороб крові й кровотворних органів та окремих порушень&#xD;
із залученням імунного механізму — 63,0‰ і 4,52%, відповідно.&#xD;
Висновки. Позитивна динаміка захворюваності дітей першого року життя підтверджується зниженням малюкової смертності від максимального її рівня&#xD;
11,9 на 1000 народжених живими у 2000 р. до 7,0 у 2019 р., темп приросту #41,2% за рахунок усіх її складових при інтенсивнішому скороченні&#xD;
постнеонатальної смертності з 5,28‰ до 2,57‰, темп приросту #51,3% на тлі збільшення концентрації смертності в неонатальному періоді з 55,9%&#xD;
до 64,5%, відповідно.&#xD;
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.</description>
      <pubDate>Wed, 09 Sep 2020 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/96</guid>
      <dc:date>2020-09-09T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Сучасні аспекти перинатальної смертності в Україні</title>
      <link>http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/95</link>
      <description>Название: Сучасні аспекти перинатальної смертності в Україні
Авторы: Марушко, Р.В.; Дудіна, О.О.
Краткий осмотр (реферат): Одним із важливих показників стану громадського здоров'я нації, її демографічної перспективи, що має високу чутливість стосовно соціально &#xD;
економічних факторів, стану репродуктивного здоров'я населення та ефективності діяльності закладів охорони здоров'я, є перинатальна смертність.&#xD;
Мета — провести ретроспективний аналіз і оцінити динаміку перинатальної смертності та її основних компонентів, визначити залежність перинаталь &#xD;
ної смертності від стану здоров'я матерів і новонароджених.&#xD;
Матеріали та методи. Під час аналізу використано дані Державної служби статистики України та ДУ «Центр медичної статистики МОЗ України»&#xD;
за період 2000–2019 рр., дані перинатального аудиту за методикою ВООЗ «MATRIX — BABIES». Застосовано методи системного підходу, структурно &#xD;
логічного, епідеміологічного аналізу.&#xD;
Результати. За даними дослідження, несприятлива демографічна ситуація супроводжується незадовільним станом здоров'я жінок, матерів і новона &#xD;
роджених. Упродовж третього тисячоліття у жінок зріс рівень поширеності розладів менструацій на 32,7%, запальних хвороб шийки матки —&#xD;
на 82,5%, злоякісних новоутворень тіла матки — на 33,9%, молочних залоз — на 15,3%, а рівень захворюваності вагітних на цукровий діабет —&#xD;
у 9,6 раза, хвороби щитоподібної залози — на 16,1%, хвороби системи кровообігу — на 31,2%, хвороби сечостатевої системи — на 12,3%. Відміча &#xD;
ється негативна тенденція найоб'єктивнішого показника здоров'я новонароджених — частоти маловагових новонароджених — 5,39% у 2000 р.&#xD;
і 5,78% у 2019 р., все ще низьким при позитивній динаміці залишається індекс здоров'я новонароджених — 72,8% і 84,2% відповідно.&#xD;
У цілому перерахований за критеріями ВООЗ рівень перинатальної смертності в Україні знизився в 3,1 раза — з 27,1 на 1000 народжених у 2000 р.&#xD;
до 8,64 у 2019 р., проте ще перевищує аналогічний показник у середньому по країнах Євросоюзу (6,1‰) та Європейського регіону (7,2‰ у 2017 р.).&#xD;
За даними Державної статистики України, зниження рівня перинатальної смертності відбулося лише за рахунок зменшення ранньої неонатальної&#xD;
смертності (з 4,71‰ у 2000 р. до 2,99‰ у 2018 р.) при тенденції до збільшення мертвонародженості (з 5,4‰ до 5,91‰ відповідно). При цьому вста &#xD;
новлено перевищення реального показника ранньої неонатальної смертності над фактичним у 2,2–2,3 раза, що приводить до заниження загального&#xD;
показника перинатальної і малюкової смертності.&#xD;
Висновки. Зниження рівня перинатальної смертності та її складових потребує подальшого розвитку регіоналізації перинатальної допомоги, завершен &#xD;
ня створення центрів перинатальної допомоги ІІІ рівня, перегляду і забезпечення маршрутів пацієнтів, розробки і забезпечення гарантованих держа &#xD;
вою медичних послуг/стандартів (стандарт безпеки дитини, вагітної і породіллі), достовірності визначення маси тіла при народженні, критеріїв живо &#xD;
народженості і мертвонародженості.&#xD;
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної&#xD;
в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду дітей і батьків.&#xD;
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.</description>
      <pubDate>Mon, 08 Jun 2020 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/95</guid>
      <dc:date>2020-06-08T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Сучасний стан репродуктивного потенціалу жінок України</title>
      <link>http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/94</link>
      <description>Название: Сучасний стан репродуктивного потенціалу жінок України
Авторы: Марушко, Р.В.; Антипкін, Ю.Г.; Лапшин, В.Ф.; Дудіна, О.О.; Бондаренко, Н.Ю.
Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження: оцінити основні показники репродуктивного потенціалу жінок України в динаміці за період 2000–2018 років.&#xD;
Матеріали та методи. При проведенні аналізу були використані дані Державної служби статистики України та Державної Установи «Центр медичної статистики МОЗ України» за період 2000–2018 рр. Застосовано методи системного&#xD;
підходу, структурно-логічного, епідеміологічного аналізу.&#xD;
Результати. Динаміка репродуктивного процесу в Україні в ХХІ столітті мала нелінійний характер: зростання загального коефіцієнта народжуваності з 7,7 на 1000 наявного населення у 2000 р. до 11,4 у 2012 р. і сумарного коефіцієнта&#xD;
народжуваності з 1,11 до 1,6 відповідно з подальшою тенденцією до погіршення – 8,7 і 1,3 у 2018 р. відповідно. Низькі показники відтворення населення України в ХХІ столітті утримувалися на фоні недостатніх для забезпечення&#xD;
цього ресурсів – зменшення чисельності жінок фертильного віку з 12 582,7 тис. у 2000 р. до 9998,6 тис. у 2018 р. при несприятливих змінах вікового профілю народжуваності в бік старших вікових груп, високому рівні захворюваності&#xD;
репродуктивної системи у жінок.&#xD;
У 2000–2018 рр. відмічається високий рівень при негативній тенденції поширеності розладів менструацій (приріст на 38,5%), запальних хвороб шийки матки (приріст на 82,5%), злоякісних новоутворень тіла матки (приріст на&#xD;
39,9%), молочних залоз (приріст на 11,99%), шийки матки (приріст на 5,06%), велика частота при негативній тенденції захворюваності вагітних цукровим діабетом (приріст на 662,5%), хворобами щитоподібної залози (приріст на&#xD;
17,3%), системи кровообігу (приріст на 34,4%), сечостатевої системи (приріст на 8,7%). Водночас досягнуто зменшення репродуктивних втрат за рахунок вимушених абортів у 1,75 разу, померлих на першому році життя – у 1,7 разу,&#xD;
фетоінфантильних втрат – у 1,4 разу.&#xD;
Висновок. В Україні в останні десятиліття зберігається несприятлива демографічна ситуація – зменшення чисельності населення в результаті надвисокої смертності при низькій народжуваності та низькій очікуваній тривалості життя.</description>
      <pubDate>Wed, 03 Jun 2020 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/94</guid>
      <dc:date>2020-06-03T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

