DSpace Собрание:

Немедикаментозна профілактика ускладнень вагітності у жінок з артеріальною гіпертензією в умовах воєнних дій в Україні

Mon, 21 Apr 2025 00:00:00 GMT

Название: Немедикаментозна профілактика ускладнень вагітності у жінок з артеріальною гіпертензією в умовах воєнних дій в Україні Авторы: Гусєва, А.Є.; Кирильчук, М.Є. Краткий осмотр (реферат): Мета роботи – оцінити рівні тривожності у вагітних жінок із гіпертензивними розладами (ГР) та ефективність розробленого комплексу немедикаментозних релаксаційних заходів в умовах воєнних дій в Україні. Матеріали і методи. Обстежено 170 вагітних жінок за період 2022–2024 рр. На першому етапі здійснили спеціалізоване психометричне тестування за шкалою Спілбергера–Ханіна та шкалою оцінювання впливу травматичної події (IES-R) у двох групах: 1 – вагітні з ГР (n = 60); 2 – вагітні без ГР (n = 60). На другому етапі оцінили залежність ускладнень вагітності від рівня тривожності в жінок із ГР. На третьому етапі оцінили ефективність розробленого комплексу немедикаментозних лікувально-профілактичних заходів у 2 групах вагітних: 2D (n = 30) – крім медикаментозної терапії застосовували немеди- каментозні методи; 2E (n = 20) – отримували стандартну медикаментозну терапію. Статистично результати опрацювали, застосувавши Statistica 10 for Windows та Microsoft Excel 2016. Результати. За шкалою Спілбергера–Ханіна у більшості обстежених з обох груп (95,0 % та 91,7 % ) діагностовано помірний і високий рівень і особистісної, і реактивної тривожності. Високий рівень особистісної та реактивної тривожності переважав у пацієнток із ГР – 56,7 % та 43,3 % відповідно зі статистичною перевагою особистісної, р < 0,05. Це є додатковим стресовим фактором. Оцінювання впливу травматичної події (IES-R) за субшкалою вторгнення показало переважання високого рівня тривожності в обох групах – по 40,0 %; за субшкалою уникнення у 1 групі – 56,7 %, у 2 – 51,7 %; за субшкалою фізіологічного збудження у 1 групі – 35,0 %, у 2 – 15,0 %, р < 0,05. Ці результати дають підстави припустити, що на психологічний стан вагітних жінок в Україні істотно впливає соціально-психологічне тло, пов’язане з воєнними діями. Після комплексу заходів виявили достовірне зменшення частоти прееклампсії (13,3 %), збільшення відсотка вагінальних пологів, зменшення їхньої тривалості. Крім того, спостерігали нормалізацію сну та становлення лактації. Відсоток жінок, у яких тривало утримувалась артеріальна гіпертензія у післяпологовому періоді, менший у групі 2D (46,7 %), ніж у 2E (60,0 %). Висновки. Встановлено значну частоту високого рівня тривожності у вагітних жінок в Україні. На нашу думку, це пов’язано з воєнними діями на території країни. Пацієнткам з ГР більш притаманний високий рівень тривожності, тому ГР можна визна- чити як додатковий стресовий фактор. Запропонований комплекс релаксаційних заходів сприяв покращенню результатів вагітності, нормалізації сну й артеріального тиску після пологів, становленню лактації у жінок з артеріальною гіпертензією.

Профілактика інфекційних хвороб сечових шляхів у вагітних

Wed, 12 Feb 2025 00:00:00 GMT

Название: Профілактика інфекційних хвороб сечових шляхів у вагітних Авторы: Кирильчук, М.Є.; Гайдай, А.П. Краткий осмотр (реферат): Інфекції сечових шляхів - одне з найпоширеніших інфекційних захворювань у світі. Період вагітності зумовлює як маніфестацію, так і рецидиви захворювань сечових шляхів. Серед вагітних інфекційні захворювання сечових шляхів діагностують приблизно у 2-15%, вони підвищують частоту акушерських ускладнень, таких як передчасні пологи та низька маса тіла при народженні. У статті представлено огляд останніх наукових публікацій, які присвячені питанню профілактики інфекцій сечових шляхів у вагітних. З цією метою у більшості країн світу, в тому числі європейських, рекомендується проводити бактеріологічне дослідження сечі, що також регламентовано наказом Міністерства охорони здоров’я України. За виявлення безсимптомної бактеріурії вагітній призначають антибіотикопрофілактику інфекції сечових шляхів. У публікації розглянуто питання вибору антибактеріального препарату, особливу увагу приділено антибіотикоре- зистентності. Інфекції сечових шляхів - найпоширеніша причина призначення антибіотиків вагітним, а розвиток резистентності до антибіотиків є небезпечним як для вагітної, так і для плода. Крім розвитку резистентності, проблеми, пов’язані з використанням антимікробних препаратів, включають недотримання пацієнтками режиму лікування, виникнення потенційних побічних ефектів (як у матері, так і у плода) та вплив на загальну ефективність лікування. Усе це потенціює альтернативні методи профілактики як рецидивної бактеріурії, так і інфекцій сечових шляхів. Альтернативою повторному призначенню антибіотиків або з метою запобігання рецидиву при стійкій бактеріурії та рецидивних інфекціях сечовивідного тракту, особливо, якщо із сечі виділяють Escherichia coli (80-85% серед всіх уропатогенів), може бути призначення препаратів, що містять D-манозу, журавлину, їхню комбінацію з іншими уро- або імунопротекторними засобами.

Особливості психоемоційного стану вагітних із вродженими вадами серця

Mon, 16 Dec 2024 00:00:00 GMT

Название: Особливості психоемоційного стану вагітних із вродженими вадами серця Авторы: Огородник, К.М.; Огородник, А.О.; Гусєва, А.Є.; Грицай, І.М. Краткий осмотр (реферат): Вроджена вада серця (ВВС) - це патологія, що характеризується порушенням будови серця. Вагітні з ВВС потребують допомоги мультидисциплінарної команди лікарів до, під час та після вагітності. Кількість вагітних із ВВС зросла протягом останніх десятиліть. Стрес є невід’ємною складовою сучасного життя, і особи з ВВС мають вищий ризик виникнення емоційних, поведінкових і соціальних проблем. Сучасні дослідження вказують на необхідність комплексного підходу до ведення вагітності в жінок із ВВС на всіх етапах. Мета дослідження: аналіз психоемоційного стану вагітних із ВВС. Матеріали та методи. Обстежено 180 вагітних із ВВС. Основна група (ОГ) - 150 жінок: підгрупа А - 30 вагітних із неоперованими вадами серця та серцевою недостатністю (СН) ІІ-ІІІ функціонального класу (ФК) за класифікацією New York Heart Association (NYHA) і легеневою гіпертензією, підгрупа Б - 60 вагітних з оперованими ВВС та СН II-III ФК, підгрупа В - 60 вагітних із неоперованими вадами серця та СН І ФК. Контрольна група (КГ) - 30 жінок із фізіологічним перебігом вагітності без встановленої кардіальної патології. Для психологічного тестування застосовували спостереження, бесіду, інтерв’ю, а також методики, що визначають рівень депресивності (тест PHQ-9), тривожності (тест Спілбергера) та емоційної прив’язаності між матір’ю та плодом. Статистична обробка результатів і графічне оформлення проводилися за допомогою програм Microsoft Excel 2016 та Statistica 10 for Windows. Результати. У 74% жінок (n = 37) підгрупи Б спостерігали знижений настрій, підвищену плаксивість, що може бути пов’язано з тривалим перебуванням у стаціонарі. Для жінок КГ характерний підвищений рівень реактивної тривожності за нормального рівня особистісної тривожності. У 100% жінок підгрупи А виявлено страх смерті під час або після пологів. 33,3% (n = 10) жінок цієї підгрупи майже не планують своє майбутнє, тоді як 66,7% (n = 20) вагітних мають впевненість у тому, що все буде добре, але сподіваються на допомогу близьких. У 18% (n = 27) жінок ОГ спостерігали підвищені показники депресивності за тестом PHQ-9, а у 22% (n = 33) - граничні значення. Аналіз малюнків учасниць дослідження виявив спільні ознаки: підвищену тривожність, невпевненість у собі та конфліктність. Висновки. Психоемоційний стан вагітних із ВВС потребує не лише медичного, а й психологічного супроводу. У зв’язку з цим виникає гостра потреба в розробці програми психологічного супроводу та комплексної підготовки до пологів для жінок із цією патологією.

Вплив рівнів тривожності у жінок із гіпертензивними розладами на перебіг і завершення вагітності

Mon, 23 Dec 2024 00:00:00 GMT

Название: Вплив рівнів тривожності у жінок із гіпертензивними розладами на перебіг і завершення вагітності Авторы: Гусєва, А.Є. Краткий осмотр (реферат): Мета роботи – проаналізувати вплив рівнів тривожності у жінок із гіпертензивними розладами на перебіг і завершення вагітності для виявлення залежності між психоемоційним станом вагітних і ймовірністю виникнення ускладнень, неспри- ятливих наслідків. Матеріали і методи. Обстежили 120 вагітних, яких поділили на три групи: група 1 – жінки із хронічною артеріальною гіпертензією (ХАГ), n = 40; група 2 – пацієнтки, у яких діагностовано гестаційну гіпертензію, n = 40; група 3 – обстежені без гіпертензивних розладів, n = 40. Жінки проходили спеціалізоване психометричне тестування для оцінювання рівнів тривожності / стресу. Аналіз здійснили за допомогою шкали Спілбергера–Ханіна, шкали психологічного стресу (PSM-25) та шкали оцінювання впливу травматичної події (IES-R). Статистично результати опрацювали та графічно оформили, застосувавши програму для роботи з електронними таблицями Microsoft Excel 2016 та програму для всебічного аналізу даних Statistica 10 for Windows. Результати. Високий рівень реактивної та особистісної тривожності за шкалою Спілбергера–Ханіна переважав у вагітних із ХАГ, що є додатковим стресовим фактором і потребує постійного контролю ще до настання вагітності. Проаналізувавши результати за шкалою IES-R, встановили: високий рівень за субшкалою вторгнення в усіх групах дослідження може бути зумовлений власне вагітністю як стресовим фактором. За субшкалою уникнення одержали зіставні результати, тобто вагітність спричинила перенапруження психологічних механізмів захисту. Проте переважання у групі жінок із гестаційною гіпертензією дає підстави припустити, що високий артеріальний тиск після 20 тижнів вагітності є одним із факторів, що сприяють активації механізмів уникнення тривожності. Результати за субшкалою фізіологічного збудження показали: гіпертонічні розлади (до вагітності або ті, що виникли під час вагітності) спричиняли активацію вегетативної нервової сис- теми з розвитком гіперреакції організму. У жодної з обстежених не зафіксували високий рівень стресу за PSM-25, а отже жінки не відчували психічного дискомфорту, що потребувало застосування широкого спектра методів для його зниження. З-поміж способу розродження переважав кесарів розтин, найбільший відсоток випадків – у групі жінок із ХАГ. У цій групі зафіксована також найбільша кількість передчасних пологів і найбільша частка ускладнень у новонароджених. Це свідчить про негативний вплив саме ХАГ на завершення вагітності. Висновки. Підвищений рівень тривожності у вагітних жінок може негативно впливати на їхнє здоров’я, а також на розвиток плода. Наявність додаткових гіпертензивних розладів під час вагітності може суттєво ускладнити її перебіг, збільшуючи ризик передчасних пологів і розвитку ускладнень у новонароджених. Тому нині вкрай необхідно завчасно оцінювати пси- хоемоційний стан жінок, залучати вузьких спеціалістів, розробляти та вживати комплекс психопрофілактичних заходів для підвищення нервово-психічної стійкості у вагітних і зменшення частки негативних перинатальних наслідків.