DSpace Общество:

The Eﬀect of Gastric Sleeve Resection on Menstrual Pattern and Ovulation in Premenopausal Women with Classes III–IV Obesity

Mon, 23 May 2022 00:00:00 GMT

Название: The Eﬀect of Gastric Sleeve Resection on Menstrual Pattern and Ovulation in Premenopausal Women with Classes III–IV Obesity Авторы: Татарчук, Т.Ф.; Тодуров, І.; Тутченко, Т.М.; Педаченко, Т.; Педаченко, Н.; Гламазда, М.І.; Косей, Н.В.; Регеда, С.І. Краткий осмотр (реферат): Purpose Bariatric surgery is very eﬃcacious in treating severe obesity. However, its eﬀect on menstruation and ovulation is currently unknown. The purpose of this study was to assess the eﬀect of gastric sleeve resection (GSR) on menstrual pattern in women with stages III–IV obesity and ovulatory dysfunction compared with conventional management. Methods This was a prospective, multicentre, non-randomized trial, in premenopausal women, who fulﬁlled the criteria for gastric sleeve resection (GSR). Both women with and without polycystic ovary syndrome (PCOS) were evaluated at 3, 6, 9, 12 and 15 months post-surgery. Results Menstrual cycle irregularities were identiﬁed in 122 severely obese women (60 with PCOS; 62 without PCOS). The % total weight loss was greater with GSR than with conventional management (33.4% vs. 3.6% in PCOS; 24.8% vs. 3.6% in non-PCOS, respectively). Intermenstrual interval was shortened towards normal length (≤ 35 days) both in PCOS and non-PCOS GSR groups, by the 6th and 12th post-surgical month, respectively. Furthermore, ovulation at 6 months was achieved in 63.6% of PCOS and 45% of non-PCOS subjects post-GSR, which was higher than in controls (11.1% and 13.6%, respectively; p < 0.05). This percentage rose to 75.7% and 81.8% at 12 and 15 months in PCOS, respectively, but not in the non-PCOS group (55% and 52.5%, respectively; p < 0.05). Conclusions Weight reduction after GSR improved menstrual irregularity towards normality in women with severe obesity. Ovulation dysfunction was also resumed in more than half of these patients at 6–15 months. These eﬀects were more evident in women with PCOS.

Expression of natural cytotoxicity receptor NKp46 on peripheral blood natural killer cells in women with a history of recurrent implantation failures

Mon, 27 May 2024 00:00:00 GMT

Название: Expression of natural cytotoxicity receptor NKp46 on peripheral blood natural killer cells in women with a history of recurrent implantation failures Авторы: Донськой, Б.В.; Осипчук, Д.В.; Чернишов, В.П.; Хажиленко, К.Г. Краткий осмотр (реферат): Aim: The peripheral blood NK cells diversity is highly complex; recent studies described more than a thousand phenotypes sharing NK cell receptors, across the leukocyte lineages. In this study, we investigated the expression of NKp46 in peripheral blood NK cells in women with a history of recurrent implantation failures (RIF) with euploid embryos with pre-implantation genetic diagnosis (PGD) and control group (donors of oocytes and surrogate mothers). Methods: The expression of NKp46 in peripheral blood lymphocytes and NK cells from women with RIF (n=57) and control group (n=50) was analyzed with 3-color flow cytometry. Results: The percentage of NKp46+NK cells was significantly higher in women with RIF compare with the control group and high amount of NKp46+NK cells (>13% of total lymphocytes) was a poor prognostic factor for embryo implantation. Also, women with RIF had a low amount of NKp46negNK cells, which was a negative prognostic factor for embryo implantation. The analysis of NK subpopulations, on the basis of NKp46 expression, also revealed that NKp46negNK in low amounts (<20% of NK cells) and NKp46dim in high amounts (>50% of NK cells) are also negative prognostic factors for embryo implantation. Conclusion: Our results support the clinical significance of the NKp46 expression on NK cells in women with RIF. We suggest that the low level of NKp46neg subset in women with RIF may be a result of an imbalance in the differential development of ILC subsets towards cytotoxic ILC (NK cells), which in turn is a negative condition for successful embryo implantation.

ЭНДОМЕТРИОЗ. Время сделать больше

Thu, 24 Sep 2020 00:00:00 GMT

Название: ЭНДОМЕТРИОЗ. Время сделать больше Авторы: Захаренко, Н.Ф.; Тутченко, Т.М.; Татарчук, Т.Ф. Краткий осмотр (реферат): 14 мая 2020 г. в Киеве состоялся международный интернет-форум экспертов «Эндометриоз: время сделать больше», посвященный расширению возможностей персонализации терапии эндометриоза. В экспертный совет вошли специалисты в области акушерства и гинекологии Беларуси, Казахстана, Узбекистана и Украины, а также приглашенные эксперты из Российской Федерации (РФ) и Южноафриканской Республики (ЮАР). Профессор Светлана Олеговна Дубровина (РФ) представила результаты недавно проведенного многоцентрового исследования по применению дидрогестерона при эндометриозе “ORCHIDEA” («ОРХИДЕЯ»). Профессор Тоби де Вильерс (ЮАР) представил обзор международных рекомендаций по лечению эндометриоза, а также поделился своим практическим опытом, в том числе с учетом возрастающего интереса к использованию дидрогестерона в терапии эндометриоза

ХРОНІЧНІ АНОМАЛЬНІ МАТКОВІ КРОВОТЕЧІ ТА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ЖІНКИ. ЯК СУТТЄВО ПОКРАЩИТИ РЕЗУЛЬТАТ?

Mon, 23 Mar 2020 00:00:00 GMT

Название: ХРОНІЧНІ АНОМАЛЬНІ МАТКОВІ КРОВОТЕЧІ ТА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ЖІНКИ. ЯК СУТТЄВО ПОКРАЩИТИ РЕЗУЛЬТАТ? Авторы: Педаченко, Н.Ю.; Тутченко, Т.М.; Тухтарян, Р.А. Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження: визначити вплив дотації заліза і вітаміну D на якість життя жінок, які отримують патогенетичну терапію аномальних маткових кровотеч (АМК), спричинених аденоміозом та/або поліпами ендометрія. Матеріали і методи. 114 пацієнток із хронічними АМК було рандомізовано на дві групи. Основна – 58 жінок, з них із хронічними АМК та аденоміозом (АМК-А) – 46 жінок, аденоміозом та поліпами ендометрія (АМК-А,П) – 12 жінок. Жінкам з АМК-А призначали дієногест по 2 мг щодня для терапії аденоміозу, аналогічно пацієнткам із АМК-А,П після проведеної гістерорезекції. Всі жінки основної групи також приймали вітамінний комплекс (залізо, фолат, йод, вітамін D3, докозагексаєнова кислота). До контрольної групи увійшло 56 пацієнток (АМК-А – 43 жінки, АМК-А,П – 13 жінок), яким було призначено етіопатогенетичне лікування (дієногест 2 мг на добу та/або гістерорезекція з приводу поліпів ендометрія) без дотації вітамінного комплексу. Оцінка якості життя проводилась за опитувальником SF-36. В усіх пацієнток було визначено сироваткові концентрації гемоглобіну, феритину та 25(OH)D до та через 3 місяці після лікування. Результати. Терапія дієногестом без прийому заліза приводить до підвищення рівня гемоглобіну крові вже через 3 місяці. За умови додавання вітамінного комплексу Прегна-5 через три місяці рівні гемоглобіну, феритину та 25(ОН)D суттєво збільшуються. Це супроводжується поліпшенням загального показника фізичного (r = 0,421, p < 0,05) та психологічного здоров’я (r = 0,385, p < 0,05) за шкалою SF-36. Збільшення сироваткового рівня феритину має найсильніший вплив на покращення психологічного (r = 0,660, p < 0,05) і фізичного компонентів здоров’я жінки (r = 0,522, p < 0,05). Оптимізація сироваткового рівня вітаміну D покращує фізичне здоров’я (r = 0,494, p < 0,05). Висновки. Для успішної терапії АМК та відновлення дефіцитних станів необхідно поєднувати етіопатогенетичну терапію із введенням додаткових джерел вітаміну D і заліза, що суттєво покращує якість життя жінок.