<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Собрание:</title>
    <link>http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/47</link>
    <description />
    <pubDate>Sat, 31 Jan 2026 20:33:08 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-01-31T20:33:08Z</dc:date>
    <item>
      <title>Алгоритм надання допомоги жінкам з лейоміомою матки в післяпологовому періоді</title>
      <link>http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/261</link>
      <description>Название: Алгоритм надання допомоги жінкам з лейоміомою матки в післяпологовому періоді
Авторы: Тиха, В.Г.; Скрипченко, Н.Я.
Краткий осмотр (реферат): Мета — вивчити ефективність запропонованого нами алгоритму надання допомоги жінкам із лейоміомою матки в післяпологовому періоді.&#xD;
Пацієнти та методи. Проаналізовано розроблений нами алгоритм надання допомоги породіллям із лейоміомою матки, призначений з перших днів післяпологового періоду. Обстежено 100 жінок із лейоміомою матки на 5–6!ту добу післяпологового періоду та через 3 місяці після пологів. Жінок розподілено на 2 групи: до 1!ї групи (основної) увійшло 50 жінок, які отримували розроблений нами комплекс лікувально!профілактичних заходів, до 2!ї групи (порівняння) — 50 жінок із лейоміомою матки, які не отримували зазначений комплекс, а лише симптоматичну терапію. Отримані результати були порівняні в цих групах.&#xD;
Результати. Запропонований нами алгоритм надання допомоги породіллям із лейоміомою матки привів до швидшого зворотного розвитку зміненого параметра гормонального, гемостазіологічного, імунологічного, мікробіологічного гомеостазу цієї категорії породіль, що, своєю чергою, вплинуло на прискорення інволютивних процесів, триваліший і повноцінніший процес лактації, швидше відновлення менструальної функції порівняно з групою жінок, які отримували лише загальноприйняте лікування.&#xD;
Висновки. Запропонований нами алгоритм надання допомоги жінкам із лейоміомою матки в післяпологовому періоді сприяє профілактиці прогресуванню цього захворювання, попередженню його рецидивів, що, своєю чергою, допомагає зберегти репродуктивну функцію жінок із лейоміомою матки і, тим самим, дає змогу рекомендувати його до застосування в зазначеної категорії породіль.</description>
      <pubDate>Sun, 17 Feb 2019 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/261</guid>
      <dc:date>2019-02-17T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Профілактика та лікування акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з аденоміозом</title>
      <link>http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/260</link>
      <description>Название: Профілактика та лікування акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з аденоміозом
Авторы: Скрипченко, Н.Я.; Павлова, О.М.
Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження: зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з аденоміозом в анамнезі на підставі удосконалення та впровадження алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів.&#xD;
Матеріали та методи. Проведено клініко-лабораторний і функціональний аналіз спостережень за 60 вагітними пацієнтками з аденоміозом, яких було розподілено на дві групи: групу порівняння – 30 пацієнток, які отримували загальноприйняту лікувально-профілактичну терапію, і основну групу – 30 жінок, яких проводили за удосконаленим нами алгоритмом прегравідарної підготовки та ведення вагітності (гормональна терапія, контроль і корекція стану біоти піхви, корекція метаболічних процесів та порушень системи згортання крові, дієтотерапія за запропонованою нами ме-тодикою, корекція психоемоційних порушень, дозовані фізичні навантаження). Тридцять здорових вагітних увійшли до контрольної групи.&#xD;
Результати. використання удосконаленого алгоритму лікувально-профілактичних заходів дозволяє знизити частоту плацентарної дисфункції, прееклампсії, передчасних пологів, аномалій пологової діяльності, внутрішньоутробного інфікування та дистресу плода, а також нормалізувати психоемоційний стан вагітних, що у сукупності покращує акушерські та перинатальні наслідки розродження.&#xD;
Заключення. Запропонований алгоритм діагностичних і лікувально-профілактичних заходів дозволяє знизити частоту порушень репродуктивного здоров’я у жінок з аденоміозом і може широко застосовуватися у практичній охороні здоров’я.</description>
      <pubDate>Wed, 09 Jan 2019 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/260</guid>
      <dc:date>2019-01-09T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Оцінювання цитокінового статусу жінок з невиношуванням вагітності</title>
      <link>http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/259</link>
      <description>Название: Оцінювання цитокінового статусу жінок з невиношуванням вагітності
Авторы: Скрипченко, Н.Я.; Воробйова, І.І.; Мазур, Т.М.; Ткаченко, В.Б.
Краткий осмотр (реферат): Під час вагітності виникає унікально новий рівноважний стан між системами специфічного і неспецифічного імунітету матері. Зокрема відбувається запуск цитокінового каскаду, який включає прозапальні та протизапальні фактори впливу. Баланс між цими групами медіаторів визначає характер перебігу і наслідки процесу гестації.&#xD;
Мета дослідження: визначення співвідношення медіаторів прозапальних та протизапальних реакцій в крові та цервікальному слизі у динаміці гестації у пацієнток з невиношуванням вагітності.&#xD;
Матеріали та методи. До основної (1-ї) групи увійшли 153 вагітні з невиношуванням. До групи контролю (2-ї) включені 25 відносно здорових жінок з фізіологічним перебігом вагітності. визначали концентрацію цитокінів IL-1β, IL-6, IL-8, IL-10, TNF-α у крові та їхній вміст у цервікальному слизі.&#xD;
Результати. Клінічна характеристика обстежених жінок продемонструвала, що наслідки попередніх вагітностей на тлі запальних ускладнень генітального та екстрагенітального генезу створюють умови для тривалої персистенції латентної інфекції у порожнині матки та каналі шийки матки з наступним інфікуванням плідного яйця. Ці зміни зумовлюють розвиток імунного дисбалансу у період гестації з подальшим каскадом порушень гомеостазу, які спричиняють розвиток ускладнень вагітності і перинатальної патології. Отже, наявність клінічних симптомів загрози передчасного переривання вагітності відбувається на тлі збільшення концентрації прозапальних цитокінів (IL-6, IL-8, ТNF-α та IL-1β) у сироватці крові. Зменшення концентрації IL-10 у крові жінок з невиношуванням та його вмісту у цервікальному слизі протягом усієї вагітності свідчить про порушення балансу про- і протизапальних цитокінів у бік прозапальних реакцій і порушення місцевої імунної відповіді.&#xD;
Заключення. У жінок з невиношуванням вже у І триместрі спостерігається прозапальна активність імунної відповіді на системному та локальному рівнях, що є важливим патогенетичним фактором розвитку переривання вагітності у різні терміни гестації.</description>
      <pubDate>Sun, 05 May 2019 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/259</guid>
      <dc:date>2019-05-05T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>ПРОГНОЗИРОВАНИЕ РАЗВИТИЯ ГИПОГАЛАКТИИ У ЖЕНЩИН С ЛЕЙОМИОМОЙ МАТКИ</title>
      <link>http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/258</link>
      <description>Название: ПРОГНОЗИРОВАНИЕ РАЗВИТИЯ ГИПОГАЛАКТИИ У ЖЕНЩИН С ЛЕЙОМИОМОЙ МАТКИ
Авторы: Тиха, В.Г.
Краткий осмотр (реферат): Цель исследования: изучение достоверности и целесообразности применения способа раннего прогнозирования гипогалактии у женщин с лейомиомой матки.&#xD;
Материалы и методы: обследовано 50 родильниц с лейомиомой матки. Исследована концентрация эстрадиола, прогестерона, пролактина, кортизола в крови женщин на 5-й день послеродовой лактации, и рассчитан коэффициент кортизол/пролактин в сыворотке крови этих женщин. В дальнейшем проанализирована продолжительность лактации у таких женщин.&#xD;
Результаты: результаты свидетельствуют о высоком коэффициенте кортизол/пролактин более, чем в 2&#xD;
раза на 5-й день послеродового периода у женщин с лейомиомой матки, у которых в дальнейшем была гипогалактия, по сравнению с женщинами такой же категории, которые кормили грудью долго и полноценно.&#xD;
Заключение: исследование коэффициента кортизол/пролактин в сыворотке крови у рожениц с лейомиомой матки на 5-е сутки послеродового периода является достоверным относительно прогноза гипогалактии у такой категории женщин.</description>
      <pubDate>Sun, 12 May 2019 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/258</guid>
      <dc:date>2019-05-12T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

