<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Собрание:</title>
    <link>http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/42</link>
    <description />
    <pubDate>Sun, 01 Feb 2026 01:21:38 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-02-01T01:21:38Z</dc:date>
    <item>
      <title>Особливості забезпеченості вітаміном D дітей з хронічним вірусним гепатитом С</title>
      <link>http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/469</link>
      <description>Название: Особливості забезпеченості вітаміном D дітей з хронічним вірусним гепатитом С
Авторы: Березенко, В.С.; Ткалик, О.М.; Диба, М.Б.; Крат, В.В.; Михайлюк, Х.З.
Краткий осмотр (реферат): Мета — вивчити особливості забезпеченості вітаміном D дітей з хронічним вірусним гепатитом С залежно від віку, статі, пори року, регіону проживання та активності гепатиту.&#xD;
Пацієнти та методи. Обстежено 28 дітей з хронічним вірусним гепатитом С за період 2015–2018 рр. Проведено комплекс лабораторних тестів відповідно до протоколу. Для виявлення забезпеченості вітаміном D визначено концентрацію 25(ОН)D у сироватці крові. Оцінено особливості забезпеченості вітаміном D дітей залежно від статі, віку, пори року, регіону проживання та від активності гепатиту.&#xD;
Результати. У більшості дітей — 60,7% (n=17) — виявлено зниження рівня вітаміну D, з яких недостатність — у 28,6% (n=8) обстежених, а дефіцит — у 32,1% (n=9). Оптимальний рівень вітаміну D відмічено у 39,3% (n=11) дітей. Середній рівень вітаміну D у дітей з хронічним вірусним гепатитом С&#xD;
становив 23,05 [15,44–38,05] нг/мл та знаходився в полі його недостатності. Встановлено, що оптимальний рівень вітаміну D вірогідно частіше спостерігався в дітей з неактивним гепатитом порівняно з групою дітей з показниками АЛТ&gt;3N (χ 2 =3,97, р=0,04). Визначено значущий негативний кореляційний зв'язок між активністю гепатиту та вмістом вітаміну D у сироватці крові дітей з хронічним вірусним гепатитом С (R&lt;0,4; p=0,03). Стать, вік, регіон проживання та пора року не впливали на рівень вітаміну D в обстежених дітей (р&gt;0,05).&#xD;
Висновки. У більшості (60,7%) дітей з хронічним вірусним гепатитом С встановлено знижену концентрацію 25(ОН)D у сироватці крові. Показано, що забезпеченість вітаміном D дітей із цією недугою має зворотний кореляційний зв'язок із біохімічною активністю гепатиту (за показниками трансаміназ). Не виявлено статистично значущої різниці між показниками забезпеченості вітаміном D дітей з хронічним вірусним гепатитом С залежно від статі, віку, пори року та регіону проживання.</description>
      <pubDate>Wed, 29 Aug 2018 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/469</guid>
      <dc:date>2018-08-29T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Особливості перебігу хронічного гастродуоденіту на тлі харчової гіперчутливості у підлітків</title>
      <link>http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/468</link>
      <description>Название: Особливості перебігу хронічного гастродуоденіту на тлі харчової гіперчутливості у підлітків
Авторы: Богданова, Т.А.; Березенко, В.С.; П'янкова, О.В.; Гур'єва, О.В.; Голованенко, Г.М.
Краткий осмотр (реферат): Мета: виявити особливості перебігу хронічної гастродуоденальної патології у підлітків із харчовою гіперчутливістю.&#xD;
Матеріали і методи. Під спостереженням було 50 дітей віком від 12 до 17 років з хронічною гастродуоденальною патологією на тлі харчової гіперчутливості. Залежно від рівня IgE діти були розподілені на дві групи спостереження — IgE(+) та IgE(-). Вивчалися анамнестичні та клінічні дані,&#xD;
результати ФЕГДС, інтрагастральної pH-метрії, діагностики H.pylori за допомогою уреазного та дихального «Хелік-тесту».&#xD;
Результати. Діти з IgE(+) та з IgE(-) мали такі діагнози: хронічний інфекційний Нр-асоційований гастродуоденіт, хронічний гастрит, пов'язаний з дуоденальним рефлюксом, хронічний гастродуоденіт з ерозивною гастропатією або дуоденопатією та алергічний дуоденіт.&#xD;
Висновки. Клінічно у підлітків з IgE(+) превалював інтенсивний біль у животі, не пов'язаний з прийомом їжі. А у дітей з IgE(-) біль у животі був неінтенсивним та пов'язаним з прийомом їжі. Провідною ознакою диспептичного синдрому у підлітків з IgE(-) була нудота.</description>
      <pubDate>Mon, 19 Mar 2018 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/468</guid>
      <dc:date>2018-03-19T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Можливості поєднання неінвазивних методів для оцінки стадії фіброзу печінки у дітей із хронічним гепатитом С</title>
      <link>http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/467</link>
      <description>Название: Можливості поєднання неінвазивних методів для оцінки стадії фіброзу печінки у дітей із хронічним гепатитом С
Авторы: Березенко, В.С.; Диба, М.Б.; Михайлюк, Х.З.; Ткалик, О.М.; Крат, В.В.; Коробко, В.Ф.; Тарасюк, Б.А.
Краткий осмотр (реферат): Мета: оцінити стадію фіброзу печінки у дітей з хронічним гепатитом С (ХГС) за допомогою комбінації двох неінвазивних методів — інструментального (еластографія зсувної хвилі) та серологічних маркерів фіброзу (APRI, FIB-4).&#xD;
Матеріали і методи. Обстежено 33 дитини віком 3–18 років з ХГС. Стадію фіброзу печінки визначали за індексом APRI, методом еластографії; 15 хворим проведено біопсію печінки. Cтадії фіброзу &lt;F2 за METAVIR відповідали показники APRI та еластографії печінки &lt;0,42 та &lt;6,1 кПа відповідно; &gt;F2 — &gt;0,5 та &gt; 6,9 кПа; F4 (цироз) — &gt;1 та 11,5 кПа.&#xD;
Результати. Індекс APRI у пацієнтів становив 0,67±0,27; еластографії печінки — 6,7±2,2 кПа; індексу FIB-4 — 0,31±0,2 (середнє±стандартне відхилення). Стадію фіброзу &lt;F2 діагностовано у 15% (n=5) хворих за індексом APRI, методом еластографії відповідну стадію фіброзу діагностовано у 45% (n=15); морфологічним дослідженням біоптатів печінки — у 20% (n=3); &gt;F2 — у 54% (n=18), у 18% (n=6) та у 60% (n=9) відповідно; F4 — у 15% (n=5), у 6% (n=2) та у 20% (n=3) відповідно. Незважаючи на те, що обрані критерії діагностики стадій фіброзу неінвазивними методами мали досить високу інформативність, при практичному застосуванні дані методи мають розбіжності у прогнозуванні стадії фіброзу печінки у дітей з ХГС.&#xD;
Висновки. Застосування комбінації двох неінвазивних методик для прогнозування стадії фіброзу печінки може забезпечити надійний метод неінвазивного контролю прогресування захворювання печінки у дітей та суттєво зменшити кількість проведених біопсій.</description>
      <pubDate>Thu, 18 Oct 2018 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/467</guid>
      <dc:date>2018-10-18T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Особливості перебігу та диференціальної діагностики хронічної діареї у дітей раннього віку</title>
      <link>http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/466</link>
      <description>Название: Особливості перебігу та диференціальної діагностики хронічної діареї у дітей раннього віку
Авторы: Шадрін, О.Г.; Задорожна, Т.Д.; Березенко, В.С.; Басараба, Н.М.; Радушинська, Т.Ю.; Гайдучик, Г.А.; Арчакова, Т.М.; Місник, В.П.
Краткий осмотр (реферат): Вивчалися клінічні прояви та морфологічні особливості уражень шлунково?кишкового тракту у дітей раннього віку при хронічній діареї. Виявлено, що причинами хронічної діареї у дітей раннього віку є перенесений гастроентерит, лактазна недостатність, запальні захворювання кишечника, целіакія, муковісцидоз, алергічна ентеропатія. Запальний процес характеризується виразною інфільтрацією еозинофілами та активацією місцевого гуморального (підвищена експресія IgA та IgE) та клітинного (експресія CD68) імунітету, які свідчать про реакцію гіперчутливості уповільненого типу.</description>
      <pubDate>Sat, 13 Jan 2018 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/466</guid>
      <dc:date>2018-01-13T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

