<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/85">
    <title>DSpace Общество:</title>
    <link>http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/85</link>
    <description />
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/564" />
        <rdf:li rdf:resource="http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/503" />
        <rdf:li rdf:resource="http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/502" />
        <rdf:li rdf:resource="http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/496" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-04-17T13:19:24Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/564">
    <title>ГОРМОНАЛЬНО - МЕТАБОЛІЧНИЙ СТАТУС У ДІВЧАТ-ПІДЛІТКІВ ПРИ РІЗНИХ ТЕРМІНАХ ІСНУВАННЯ ОЛІГОМЕНОРЕЇ ТА ПІДХОДИ ДО ЙОГО КОРЕКЦІЇ</title>
    <link>http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/564</link>
    <description>Название: ГОРМОНАЛЬНО - МЕТАБОЛІЧНИЙ СТАТУС У ДІВЧАТ-ПІДЛІТКІВ ПРИ РІЗНИХ ТЕРМІНАХ ІСНУВАННЯ ОЛІГОМЕНОРЕЇ ТА ПІДХОДИ ДО ЙОГО КОРЕКЦІЇ
Авторы: Новохатська, С.В.
Краткий осмотр (реферат): На підставі проведених комплексних досліджень доповнено наявні дані щодо патогенетичних механізмів формування олігоменореї у дівчат-підлітків залежно від її тривалості. Вперше у дівчат-підлітків виявлено зміни гормонального статусу: гіпофізарно-адреналових та гіпофізарно-гонадних взаємозв’язків в залежності від тривалості олігоменореї. Доведено, що при наявності у дівчини олігоменореї існує необхідність визначати не тільки рівні гонадотропних та статевих гормонів, а й стероїдних гормонів кори наднирників та визначати їх співвідношення, як біомаркерів стресу, що надасть можливість своєчасно прийняти рішення щодо корекції виявлених 8 порушень. Вперше виявлено особливості метаболічних порушень у дівчат- підлітків в залежності від тривалості олігоменореї.&#xD;
Розширено уявлення щодо ролі генетичної складової у формуванні олігоменореї. Доведено наявність обтяженої спадковості в генезі виникнення даної патології. Виділено прогностичні критерії для виявлення дівчат- підлітків з високим ризиком щодо формування олігоменореї. З’ясовано, що рівень хромосомних аберацій в лімфоцитах периферичної крові дівчат з олігоменореєю в 2,5 рази перевищував частоту у здорових дівчат за рахунок превалювання мутацій хроматидного та геномного типів.&#xD;
Розроблено патогенетично обгрунтовані профілактично-реабілітаційні заходи у дівчат-підлітків із олігоменореєю різної тривалості.&#xD;
Доведено, що з подовженою тривалістю олігоменореї формуються значні відхилення в гормональному забезпеченні, які за своїм характером наближаються до гормонального профілю хворих на синдром полікістозних яєчників.</description>
    <dc:date>2025-04-16T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/503">
    <title>ПРОФІЛАКТИКА АКУШЕРСЬКИХ ТА ПЕРИНАТАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ВАГІТНИХ З ТРОМБОЦИТОПЕНІЯМИ</title>
    <link>http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/503</link>
    <description>Название: ПРОФІЛАКТИКА АКУШЕРСЬКИХ ТА ПЕРИНАТАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ВАГІТНИХ З ТРОМБОЦИТОПЕНІЯМИ
Авторы: Наумчик, О.М.
Краткий осмотр (реферат): Дисертація містить новий підхід до вирішення актуального завдання сучасного акушерства - поліпшення якості життя і зниження показників акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з тромбоцитопенією.&#xD;
Було проведено ретроспективне дослідження 155 історій вагітності і пологів жінок з тромбоцитопенією (ТРП), що були госпіталізовані для лікуванні та/або розроджені в акушерських клініках ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України» з січня 2008 по серпень 2018 року.&#xD;
Клінічно було обстежено 116 пацієнток, відібраних згідно критеріїв включення та невключення – дослідна група. Серед 116 вагітних, з гестаційною тромбоцитопенією (ГТ) було 88 (75,9%) вагітних, імунна тромбоцитопенія (ІТП) спостерігалась у 28 (24,1%) вагітних. Жінки з тяжким ступенем перебігу ІТП&#xD;
складали 8 (28,6% серед всіх вагітних з ІТП).&#xD;
Ефективність розробленого алгоритму ми вивчали на 78 породіллях серед 116 досліджуваних вагітних з тромбоцитопенією, які народили в нашій клініці. Досліджувані породіллі були розподілені таким чином: з гестаційною тромбоцитопенією було 56 (71,8%) жінок, з імунною тромбоцитопенією - 22 (28,2%) жінки. Серед жінок, які народили, з ІТП, тяжкий перебіг захворювання був у 6 (27,3%) жінок, з легким і середньої тяжкості перебігом - 16 (72,7%) жінок.&#xD;
Контрольну групу склали 88 породіль з тромбоцитопенією, яким застосовані стандартні методики обстеження та лікування.</description>
    <dc:date>2023-04-03T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/502">
    <title>СТАН РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВ’Я ЖІНОК ПІСЛЯ БАРІАТРИЧНОЇ ХІРУРГІЇ</title>
    <link>http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/502</link>
    <description>Название: СТАН РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВ’Я ЖІНОК ПІСЛЯ БАРІАТРИЧНОЇ ХІРУРГІЇ
Авторы: Гламазда, М.І.
Краткий осмотр (реферат): Представлена дисертаційна робота виконана з метою відновлення репродуктивного здоров’я у жінок з вираженим морбідним ожирінням, що потребують баріатричної хірургії, шляхом розробки комплексу лікувально-профілактичних заходів на основі вивчення взаємоз’язку стану центральної та вегетативної нервової систем, ліпідного та вуглеводного обміну, гормонів жирової тканини, гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової та тиреоїдної систем.&#xD;
За результатами обстеження 190 жінок репродуктивного віку (від 23 до 45 років) були з: морбідним ожирінням виявлено високу частоту порушень менструального циклу (73,33% проти 13,33% жінок контрольної групи з нормальною масою тіла), полікістозом яєчників (28,46% проти 6,667% жінок&#xD;
контрольної групи) та гіперпроліферативними процесами ендометрію (33,84% проти 10,0% жінок контрольної групи). Спостерігалася також вища питома вага лейоміом матки (23,84% проти 6,67% жінок контрольної групи), безпліддя (33,07% проти 6,67% жінок контрольної групи) та дисгормональних&#xD;
захворювань молочних залоз (74,61 % проти 28,33% жінок контрольної групи).&#xD;
Хронічні запальні процеси органів малого тазу вірогідно частіше виникали у пацієнток основної групи спостереження (48,46%) на відміну від жінок з нормальною масою тіла (10,0%).&#xD;
При більш детальному аналізі репродуктивного анамнезу було встановлену високу частоту невиношування вагітностей у пацієнток з морбідним ожирінням. При цьому 44,61% пацієнток основної групи в анамнезі мали вагітність, пологи – 27,69% та 29,23% аборти, проти пацієнток контрольної групи, відповідно 78,33% мали в анамнезі вагітність, 63,33% - пологи та 10,0% абортів (р 1-4, 2-5, 3- 6 &lt;0,05).</description>
    <dc:date>2023-01-26T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/496">
    <title>МОРФОЛОГІЧНІ ТА ІМУНОГІСТОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН ПЛАЦЕНТАРНОГО БАР’ЄРУ ЖІНОК НА ФОНІ ХРОНІЧНОГО СТРЕСУ У ВАГІТНИХ ПРИ НЕВИНОШУВАННІ</title>
    <link>http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/496</link>
    <description>Название: МОРФОЛОГІЧНІ ТА ІМУНОГІСТОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН ПЛАЦЕНТАРНОГО БАР’ЄРУ ЖІНОК НА ФОНІ ХРОНІЧНОГО СТРЕСУ У ВАГІТНИХ ПРИ НЕВИНОШУВАННІ
Авторы: БОНДАРЕНКО, ЮРІЙ МИХАЙЛОВИЧ
Краткий осмотр (реферат): Метою даної роботи було визначення морфологічних та імуногістохімічних особливостей стовбурових клітин плацентарного бар’єру жінок на фоні хронічного стресу, який обумовлений хронічним внутрішнім&#xD;
опроміненням; пост-COVID періодом, передчасними пологами.&#xD;
У зв’язку з тим, що проаналізовані нами данні досліджень проведених в інших країнах мають суперечливий характер, ціллю нашого дослідження було виявлення морфологічних та імуногістохімічних особливостей плацент жінок в залежності від терміну перенесеного COVID-19.&#xD;
В основу дисертаційної роботи покладено результати власних спостережень з застосуванням патоморфологічних, імуногістохімічних, ультраструктурних методів дослідження плаценти жінки.</description>
    <dc:date>2023-02-13T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

