http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/64 2026-05-19T18:46:08Z http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/663 Название: ПАТОЛОГИЯ ПЛАЦЕНТЫ Авторы: Задорожна, Т.Д.; Парницька, О.І.; Туманова, Л.Є.; Дубчак, А.Є.; Мілєвський, О.В.; Іванюта, О.В.; Паладич, І.В.; Ільїна, К.І. Краткий осмотр (реферат): В монографии изложены актуальные вопросы структурных изме­нений в плаценте ранних терминов гестации при беременности, которая не развивается. Особое внимание следует обратить на полученные данные, приоритетные в мире, об инкорпорировании радионуклидов, связанных с аварией на ЧАЭС, и токсикантов, которые были определены по программе ELSPAC. Описаны и представлены онкомаркеры в плаценте в норме и при патологии. Отражены морфологические особенности плаценты при внутриут­ робном инфицировании; изучена плацента при вспомогательных репродуктивных технологиях, используемых в случае бесплодия. 2016-08-23T00:00:00Z http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/440 Название: Гострий обструктивний бронхіт у дітей: ефективність і переносимість крапель і сиропу Проспан Авторы: Лапшин, В.Ф.; Уманець, Т.Р.; Пустовалова, О.І. Краткий осмотр (реферат): Метою нашого відкритого рандомізованого проспективного порівняльного дослідження було вивчення ефективності й безпеки застосування крапель і сиропу Проспан у дітей із гострим обструктивним бронхітом. Під спостереженням перебували 54 дитини віком від 6 до 12 років із гострим обструктивним бронхітом. Критеріями ефективності проведеного лікування були регрес основних клінічних проявів хвороби, динаміка показників спірометрії, зміни клітинного складу індукованого мокротиння. Застосування двох форм препарату Проспан у дітей із гострим обструктивним бронхітом легкого перебігу сприяло більш швидкому регресу основних симптомів захворювання, покращенню функції зовнішнього дихання й показників клітинного складу індукованого мокротиння. 2018-08-13T00:00:00Z http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/439 Название: Патоморфологічні особливості хронічних гастродуоденітів у дітей із дисплазією сполучної тканини Авторы: Муквіч, О.М.; Задорожна, Т.Д.; Лавренчук, О.В.; Арчакова, Т.М. Краткий осмотр (реферат): Ефективність прогнозування перебігу хвороби та лікувальних засобів при хронічних гастродуоденітах (ХГД) у дітей визначається наявністю генетичного дефекту синтезу колагену, що лежить в основі патогенезу дисплазії сполучної тканини (ДСТ). Порушення метаболізму колагену спричиняє морфологічні зміни мукоциліарного бар’єра, які впливають на клінічний перебіг захворювання, модулювання захисних факторів і процесів репарації. Важливе значення має морфологічне оцінювання стану слизової оболонки шлунка (СОШ) та дванадцятипалої кишки (ДПК) для персоніфікованого підходу до вибору терапевтичної тактики при ХГД, що асоціюються з ДСТ. Мета роботи – оцінити патоморфологічні особливості СОШ і ДПК у дітей із ХГД, який асоційований із ДСТ. Матеріали та методи. Морфологічні дослідження ендоскопічних біоптатів шлунка та ДПК у 63 дітей віком від 11 до 17 років. Матеріал опрацювали за гістологічною методикою з забарвленням гематоксилін–еозином і за Ван Гізоном. Статистичний аналіз включав розрахунок відношення шансів, довірчих інтервалів і p-значення. Результати. Встановили залежність морфологічних змін від вираженості ДСТ і реакції на протокольну терапію: вогнища фіброзу OR = 7,00 і 5,25, інфільтрація еозинофілами OR = 3,68 та 3,67, дистрофічні зміни епітелію OR = 2,34 та 3,02, зміна архітектоніки залоз OR = 3,68 та 3,28 відповідно. Неефективній відповіді на терапію притаманна щільна лімфоцитарно-плазмоцитарна інфільтрація епітелію залоз і власної пластинки (81,3 %), виражений дифузний набряк (68,8 %), нерівномірне розташування залоз зі зміною архітектоніки та дистрофічно зміненим епітелієм (62,5 %). Виражені морфологічні зміни мають 78,6 % дітей без ДСТ, які не відповідають на терапію, хоча при асоційованій патології відсутність відповіді на лікування не має чіткого зв’язку з морфологічною формою ХГД. Висновки. Запальні процеси СОШ і ДПК у дітей із ДСТ характеризуються лімфогістіоцитарною інфільтрацією власної пластинки, поверхневого епітелію та епітелію залоз, набряком, дистрофічними змінами епітелію залоз і поширеними вогнищами фіброзу, що підвищує ризик ранньої хронізації, формування атрофічних процесів. Для оцінювання перебігу, прогнозу ХГД необхідно врахування клінічних ознак ДСТ, котрі впливають на патогенетичні процеси у слизовійоболонці. 2018-03-12T00:00:00Z http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/438 Название: ЛІКУВАЛЬНИЙ ПАТОМОРФОЗ АВТОІМУННОГО ГЕПАТИТУ У ДІТЕЙ Авторы: Задорожна, Т.Д.; Березенко, В.С.; Михайлюк, Х.З.; Келихевич, С.М. Краткий осмотр (реферат): Метою роботи було вивчення морфологічних особливостей автоімунного гепатиту у дітей до лікування та на фоні імуносупресивної терапії. Методи дослідження. В Центрі дитячої гепатології інституту педіатрії акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України за період 2015–2017 рр. обстежено 42 дітей, хворих на автоімунний гепатит. Усім дітям проведено комплексне обстеження відповідно до протоколу, еластографію печінки методом зсувної хвилі паренхіми печінки та пункційну біопсію печінки із морфологічним та імуногістохімічним дослідженням біоптату. Активність захворювання визначали за допомогою гістологічного індексу активності (ІГА) за Knodell, стадію захворювання оцінювали по гістологічному індексу фіброзу METAVIR напівкількісно. Результати дослідження. В 71,0 % (n = 30) дітей діагностовано виразний фіброз > F2 METAVIR, з них в I групі дітей у 77,0 %, у дітей II групи у 62,5 % випадків. Висока активність (ІГА > 12 балів) виявлена у 45,0 % обстежених хворих з АГ. У групі дітей, які не отримували імуносупресивного лікування на момент проведення морфологічного дослідження, достовірно частіше мала місце висока активність гепатиту в порівнянні з групою дітей, які отримували лікування на момент обстеження (р=0,05). Висновки. Автоімунний гепатит у дитячому віці характеризується високоактивним запальним процесом у печінці із швидким прогресуванням, без лікування, до цирозу печінки, із розвитком ускладнень (кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу, печінково-клітинна недостатність). У 26,0 % обстежених дітей були ознаки мультинодулярного цирозу печінки за результатами морфологічного дослідження. Активність запального процесу в печінці та темпи фіброзування залежать від тривалості захворювання. Пункційну біопсію слід проводити до початку імуносупресивного лікування, що дозволить покращити діагностику та обрати правильну тактику лікування. 2018-07-03T00:00:00Z