http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/59 2026-02-02T04:33:58Z http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/478 Название: ФЕТАЛЬНЫЕ АРИТМИИ: СТРАТЕГИЯ И ТАКТИКА (данные литературы и собственные результаты) Авторы: Лук'янова, І.С.; Медведенко, Г.Ф.; Тарасюк, Б.А.; Дзюба, Є.Н. Краткий осмотр (реферат): Фетальні порушення ритму (фетальні аритмії — ФА) спостерігаються приблизно в 1-3% від загального числа усіх вагітностей. Діагностуються ФА за допомогою ультразвукового дослідження починаючи з 18 тижнів гестації. Приблизно 10% плодів із гемодинамічно значущими порушеннями ритму мають високий ризик внутрішньоутробної загибелі. Обстеження всіх плодів із порушеннями ритму є обов’язковим, особливо якщо в родині вагітної в анамнезі були випадки внутрішньоутробної зупинки серця та загибелі плода. Виявлені під час планового пренатального обстеження порушення ритму серця в плода вимагають проведення експертної ЕхоКГ з оцінкою можливого пре- та постнатального ризику раптової смерті й формування аритмогенної кардіоміопатії. У разі виявлення таких порушень ритму серця в плода, що загрожують життю, для перешкоджання розвитку декомпенсації або аритмогенної кардіоміопатії рекомендовано проведення терапії, а в разі необхідності — дострокове розродження під наглядом аритмолога-кардіолога. 2018-05-25T00:00:00Z http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/477 Название: Стан молочних залоз під час вагітності та лактаційна функція у жінок з великим інтергенетичним інтервалом Авторы: Туманова, Л.Є.; Коломієць, О.В.; Бадзюк, Н.П.; Деменіна, Н.К.; Гридина, Т.І. Краткий осмотр (реферат): Мета — вивчити стан молочних залоз під час вагітності та лактаційну функцію в жінок із великим інтергенетичним інтервалом. Пацієнти та методи. Дослідження проведено в трьох групах. До І (основної) групи увійшли 50 жінок, які народжували повторно через 10 і більше років (великий інтергенетичний інтервал); до ІІ групи — 20 першороділь у віці від 30 років (вікові першороділлі); до ІІІ (контрольної) групи — 20 вагітних, які народжували повторно через 3–5 років (оптимальний інтергенетичний інтервал). Усім жінкам під час вагітності проведено пальпаторне та ультразвукове обстеження молочних залоз. Для оцінки лактаційної функції використано метод інтерв'ю. Результати. При ультразвуковому обстеженні та пальпації молочних залоз у 20 (40%) вагітних І групи виявлено патологію молочних залоз, із них у 10 (20%) пацієнток — фіброзно*кістозну мастопатію з перевагою фіброзного компонента, у 4 (8%) — фіброаденому молочної залози, у 6 (12%) — ознаки фіброзно-кістозної мастопатії з перевагою кістозного компонента. У ІІ групі у 18 (90%) жінок не відмічено патології молочних залоз, у 2 (10%) вагітних визначено ознаки фіброзно-кістозної мастопатії з перевагою кістозного компонента. У всіх вагітних ІІІ групи не виявлено патології молочних залоз при візуальному, пальпаторному та ультразвуковому обстеженні. У І групі годували власних малюків груддю більше 1 року тільки 8 (16,0%) жінок, у ІІІ групі (з оптимальним інтергенетичним інтервалом) — 10 (50%) матерів, а у ІІ групі — 6 (30,0%) пацієнток. Висновки. У 40% жінок із великим інтергенетичним інтервалом виявлено різноманітні форми мастопатій. Серед вагітних, в яких інтервал між пологами становив 3–5 років, не відмічено патології молочних залоз. У 10% вікових першороділь визначено тільки фіброзно-кістозну мастопатію. Більш низькі показники лактаційної функції встановлено в жінок із великим інтергенетичним інтервалом та у вікових першороділь. Оцінка стану молочних залоз жінок із великим інтергенетичним інтервалом і в першороділь є невід'ємною складовою нагляду на етапі виношування вагітності для своєчасного застосування заходів щодо поліпшення лактаційної функції в післяпологовому періоді. 2018-01-11T00:00:00Z http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/476 Название: Значення ультразвукового дослідження в пізні терміни вагітності для прогнозування раннього виявлення невідкладних станів у новонароджених (за матеріалами власних досліджень) Авторы: Лук'янова, І.С.; Медведенко, Г.Ф.; Іванова, Л.А.; Тарасюк, Б.А. Краткий осмотр (реферат): Визначено необхідність проведення пренатального ультразвукового обстеження вагітних для своєчасного виявлення патології в плода. Наведено два клінічні випадки, що розкривають значущість динамічного спостереження дітей після народження, особливо при виявленні вроджених вад розвитку, ознак дистресу плода, ризику реалізації внутрішньоутробного інфікування новонародженого. 2018-02-24T00:00:00Z http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/475 Название: Жовтяниці новонароджених: особливості ехографічних проявів Авторы: Лук'янова, І.С.; Медведенко, Г.Ф.; Тарасюк, Б.А.; Головченко, О.В.; Солодущенко, В.В. Краткий осмотр (реферат): Мета — визначити основні ультразвукові симптоми жовтяниці залежно від етіологічних факторів виникнення патології, частоти та особливостей проявів у неонатальному періоді. Пацієнти та методи. Протягом 2013–2018 рр. обстежено 328 новонароджених із жовтяницею. Усім пацієнтам проведено поглиблене клініко-лабораторне обстеження. Ехографію виконано за загальноприйнятими протоколами на приладах експертного класу. За результатами обстеження новонароджені розподілені на чотири групи: І — з ознаками кон'югаційної жовтяниці, обумовленої незрілістю ферментативних систем (138 новонароджених); ІІ — з ізоімунними конфліктами, обумовленими резус- або груповою несумісністю (54 дитини); ІІІ — із паренхіматозними жовтяницями інфекційного генезу (108 малюків); ІV — з ознаками механічної жовтяниці (28 дітей). Результати та висновки. Виявлено, що найчастішими були жовтяниці, обумовлені дифузним ураженням печінки, унаслідок впливу внутрішньоутробного інфікування, а також розвитку ізоімунних конфліктів. Механічні жовтяниці визначалися значно рідше і були обумовлені холестазом у глибоко недоношених дітей і біліарною атрезією. Особливості ультразвукової семіотики поєднаного ураження потребували динамічного контролю до появи чітких ознак першої чи другої групи або за їх відсутності — додаткового обстеження (МР-холангіографія). 2018-12-14T00:00:00Z