http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/57 2026-05-05T01:10:03Z http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/472 Название: Особливості механізмів патогенезу і ранні діагностичні критерії гіпоксично-ішемічного ушкодження головного мозку в новонароджених дітей (частина 2) Авторы: Мартинюк, Ю.В.; Швейкіна, В.Б.; Знаменська, Т.К.; Нікуліна, Л.І. Краткий осмотр (реферат): Стаття присвячена актуальній проблемі неонатології та дитячої неврології — питанню ранньої діагностики перинатального ушкодження головного мозку гіпоксично-ішемічного генезу в новонароджених, зокрема передчасно народжених дітей. У роботі проаналізовано наукову літературу про механізми перинатального ушкодження головного мозку гіпоксично-ішемічного генезу. Наведені нові дані про особливості функціонування, ушкодження, а також про механізми загибелі клітин нейронального і гліального походження в мозку, що розвивається. Показано, що в реалізації механізму ушкодження клітин головного мозку беруть участь ексайтотоксичність, окислювальний стрес й асептичне запалення, у результаті яких клітини гинуть шляхом некрозу і патологічного апоптозу. Підкреслено, що в незрілій нейрональній тканині загибель нейронів перебігає не тільки вищезазначеними шляхами, але й за комбінованим некротично-апоптозним (некроптозний) механізмом. Проаналізовано особливості функціонування глутаматних рецепторів у мозку, що розвивається. Наведено дані з літератури про те, що вищезазначені патогенетичні механізми на фоні особливостей функціонування мітохондрій у мозку, що розвивається, призводять до дебюту патологічного апоптозу. Визначено, що найбільш перспективним у ранній діагностиці гіпоксично-ішемічного ушкодження центральної нервової системи в новонароджених дітей, зокрема передчасно народжених, є вивчення рівня нейроспецифічних білків та антитіл до них, а також білків, пов’язаних із плазматичною мембраною клітин, зокрема клітин мозку — молекул міжклітинної адгезії. У статті проаналізовано роль маркерів нейрональної та гліальної природи, зокрема гліофібрилярно-кислого протеїну (GFAP), убіквітин-С-кінцевої гідролази L1 (UCHL1), основного білка мієліну (MBP), з урахуванням ролі прозапальних цитокінів у механізмах ушкодження клітин мозку, що розвивається. Показана роль мембранного білка ендотеліоцитів мозкових капілярів (молекули міжклітинної адгезії 1 —sICAM-1) як одного з маркерів ушкодження клітин гематоенцефалічного бар’єра при різних патологічних процесах, зокрема гіпоксії й ішемії. 2020-09-10T00:00:00Z http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/471 Название: ОПТИМІЗАЦІЯ ДІАГНОСТИКИ СПАДКОВИХ ХВОРОБ ОБМІНУ РЕЧОВИН ПРИ ПОЗИТИВНИХ РЕЗУЛЬТАТАХ РОЗШИРЕНОГО НЕОНАТАЛЬНОГО СКРИНІНГУ Авторы: Знаменська, Т.К.; Воробйова, О.В.; Кузнєцов, І.Е.; Ластівка, І.В.; Самойленко, І.Г.; Кривошеєва, В.В.; Кремезна, А.В.; Голота, Т.В.; Лисенко, О.С. Краткий осмотр (реферат): В структурі дитячої захворюваності та смертності в Україні вагоме місце посідають спадкові хвороби обміну речовин (СХОР). Це орфанні захворювання, що виникають внаслідок генетичних дефектів ферментів, які забезпечують метаболізм амінокислот, вуглеводів, органічних та жирних кислот. Клінічні ознаки СХОР неспецифічні, вони можуть перебігати під маскою інших, більш поширених, соматичних хвороб, що затримує встановлення правильного діагнозу. З метою раннього виявлення новонароджених зі СХОР впроваджений розширений неонатальний скринінг – біохімічне дослідження висушених на фільтрувальному папері плям крові з п’яти новонароджених. В плямах вимірюється вміст маркерних речовин, що накопичуються у крові при генетично обумовлених дефектах певних ферментів. Для новонароджених зі СХОР встановлення вірного діагнозу у стислі терміни є важливим, з огляду на стрімке накопичення токсичних продуктів і незворотні пошкодження внутрішніх органів та головного мозку. Мета роботи. Систематизувати інформацію про клінічні прояви, анамнестичні, загально клінічні і лабораторні дані та результати інструментальних обстежень для проведення уточнюючої та диференційної діагностики СХОР, а також розробити та впровадити медичну форму для збору позначених даних, яка використовується міждисциплінарною командою лікарів-метаболістів при інтерпретації результатів уточнюючих досліджень новонароджених із підозрою на СХОР. Матеріали та методи дослідження. З урахуванням усіх важливих ланок діагностичного пошуку, авторами цієї статті було розроблено форму CHECKLIST, що представляє собою перелік послідовної інформації, необхідної для уточнюючої діагностики СХОР. Для заповнення форми необхідно провести прості рутинні лабораторні тести: вимірювання газів крові, розрахунок аніонної різниці, визначення вмісту електролітів, глюкози, лактату та аміаку в крові, загальний аналіз сечі, які є доступними та розширяють можливості діагностичного пошуку. Висновки. Широке впровадження запропонованої форми, надасть можливість прискорити етап диференційної діагностики, звузити діагностичний пошук та спрямувати пацієнта в спеціалізовану лабораторію для діагностики спадкових хвороб обміну речовин. Рання діагностика та своєчасно розпочате специфічне лікування надасть можливість значно покращити якість життя хворого, знизити рівень інвалідності та дитячої смертності. 2020-05-25T00:00:00Z http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/452 Название: МІСЦЕ ПРОБІОТИКІВ У СУЧАСНИХ СТАНДАРТАХ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИМ ДІТЯМ Авторы: Знаменська, Т.К.; Воробйова, О.В. Краткий осмотр (реферат): На сьогодні ми маємо велику кількість наукової інформації про ефективність призначення пробіотиків у немовлят з профілактичною метою: поліпшення стану мікрофлори кишечника після кесаревого розтину, корекції порушення мікробіоти кишечника на тлі перинатальної та соматичної патології (наприклад, некротизуючого ентероколіту, алергічних захворювань та ін.), підвищення захисних механізмів організму дитини і т.п. Однак, серед фахівців все частіше поширюється думка про скорочення переліку показань призначення пробіотиків у неонатології та перегляд їх клінічної доцільності, особливо при сучасній можливості використання донорського жіночого молока для вигодовування недоношених дітей та новонароджених з перинатальною патологією з моменту народження на етапі відділень інтенсивної терапії та постінтенсивного догляду. У 2018 році у відкритому інформаційному доступі опубліковані Європейські Стандарти допомоги для забезпечення здоров`я новонароджених (European Standards of care for newborn health; EFCNI), які узагальнили сучасні європейські рекомендації щодо надання медичної допомоги та спостереження за передчасно народженими дітьми з моменту народження до етапу follow up включно. У статті наведено стислий аналіз сучасних даних щодо використання пробіотиків у неонатологічній практиці та представлено Стандарт, присвячений профілактиці некротизуючого ентероколіту, в якому з метою запобігання реалізації захворювання рекомендовано призначати пробіотики передчасно народженим дітям, спроможнім толерувати та засвоювати ентеральне харчування. Рекомендація має доказове обґрунтування та визначення. 2019-12-15T00:00:00Z http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/451 Название: ПОСТНАТАЛЬНА АДАПТАЦІЯ ШКІРИ У НОВОНАРОДЖЕНИХ Авторы: Знаменська, Т.К.; Воробйова, О.В. Краткий осмотр (реферат): Перші дні після народження – дуже відповідальний період активної функціональної перебудови і фізіологічної адаптації шкіри дитини до позаматкового середовища. Шкіра як зовнішній орган наділена безліччю функцій, таких як захист, секреція, абсорбція і терморегуляція. Народження дитини стимулює дозрівання епідермального бар'єру і підкислення поверхні шкіри, особливо у передчасно народжених дітей. Доношені новонароджені більш морфо-функціонально зріли, у них розвинений роговий шар, що виконує компетентну бар'єрну функцію, на відміну від недоношених. Повне бар'єрне дозрівання у недоношених дітей досягається через 2-4 тижні постнатального життя, у недоношених з гестаційним віком 23-25 тижнів цей процес займає більше часу. Шкіра новонароджених швидко пристосовується до складних умов навколишнього середовища після пологів. Однак деякі функції, наприклад, мікроциркуляція, продовжують розвиватися навіть після періоду новонародженості, тобто аж до віку 14-20 тижнів. Різні чинники навколишнього середовища (наприклад, сухе і холодне повітря, підгузки і процедури косметичного догляду) впливають на постнатальний розвиток функціональних параметрів шкіри, таких як гідратація рогового шару і бар'єр проникності, особливо у недоношених дітей. Мета даної статті є аналіз окремих сучасних знань про фізіологію шкіри у новонароджених і немовлят з практичним підходом і обговоренням можливих клінічних наслідків. Дуже важливим є якісний і повноцінний догляд за шкірою новонародженої дитини для ефективної профілактики подразнень та пелюшкового дерматиту, а батьки потребують підтвердженої інформації щодо заходів якісного догляду за шкірою дитини та алгоритму допомоги дитині. Саме компанія JOHNSON’S® забезпечує повну ланку засобів для догляду за шкірою дитини з доведеними якістю та ефективністю. 2019-08-11T00:00:00Z