http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/55 2026-11-11T04:59:07Z http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/868 Название: The role of glucagon-like peptide-1 receptor (GLP-1R) agonists in enhancing endothelial function: a potential avenue for improving heart failure with preserved ejection fraction (HFpEF) Авторы: Мневець, Р.О. Краткий осмотр (реферат): Heart failure with preserved ejection fraction (HFpEF) is a prevalent and complex condition with limited effective treatments. Endothelial dysfunction is a significant component of HFpEF pathophysiology, and glucagon-like peptide-1 receptor (GLP-1R) agonists have shown potential benefits in improving endothelial function. This study aims to explore the relationship between endothelial dysfunction in HFpEF and the mechanisms of action of GLP-1R agonists, highlighting their potential therapeutic benefits. A comprehensive review of the literature was conducted to examine the etiology of HFpEF, the role of endothelial dysfunction, and the effects of GLP- 1R agonists on endothelial function and heart failure outcomes. The findings indicate that HFpEF is associated with various comorbidities, such as obesity, diabetes mellitus, and hypertension, which contribute to endothelial dysfunction. GLP-1R agonists, including semaglutide and liraglutide, have demonstrated significant cardioprotective effects, such as improving vascular endothelial function, reducing inflammation, and preventing atherosclerosis. Clinical trials, such as the STEP-HFpEF trial, have shown positive results in reducing symptoms and physical restrictions in HFpEF patients. GLP-1R agonists present a promising therapeutic option for HFpEF by targeting endothelial dysfunction and other pathophysiological mechanisms. Further research is needed to elucidate the precise mechanisms through which GLP-1R agonists exert their benefits and to establish their long-term safety and efficacy in diverse HFpEF populations. 2025-05-24T00:00:00Z http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/867 Название: Glucagon-like peptide-1 receptor agonists and obesity paradox in heart failure with preserved ejection fraction: a systematic review Авторы: Мневець, Р.О. Краткий осмотр (реферат): Heart failure with preserved ejection fraction (HFpEF) is associated with obesity, inflammation, and cardiac metabolism. While obesity contributes to HFpEF, the ‘obesity paradox’ suggests that higher BMI may correlate with better outcomes. Glucagon-like peptide-1 receptor agonists (GLP-1 RAs) have cardiovascular benefits through weight loss, anti-inflammatory effects, and improved myocardial function. This systematic review involved randomized trials and cohort studies from 2015 to 2024, assessing GLP-1 RAs in patients with obese HFpEF (BMI ≥ 30 kg/m²). Outcomes included heart failure hospitalizations, mortality, exercise capacity, and quality of life. Eighteen studies involved over 22 000 participants. GLP-1 RAs, especially semaglutide and tirzepatide, consistently reduced weight, inflammation (C-reactive protein), and myocardial stress (N-terminal pro B-type natriuretic peptide) while improving 6-min walk distance and Kansas City Cardiomyopathy Questionnaire scores, uniformly across BMI groups. GLP-1 RAs counter the metabolic burden of obesity in HFpEF while preserving hemodynamic benefits, offering a promising therapeutic option. 2025-08-22T00:00:00Z http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/866 Название: КЛІНІЧНИЙ ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ ВІТАМІНУ D У КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ СКЛЕРОЗУВАЛЬНОГО ЛИШАЮ ВУЛЬВИ Авторы: Дунаєвська, В.В.; Калугіна, Л.В.; Татарчук, Т.Ф.; Сольський, В.С.; Мневець, Р.О.; Ковальчук, М.І. Краткий осмотр (реферат): Обґрунтування. З огляду на часті рецидиви склерозувального лишаю вульви (СЛВ) та поширену резистентність до лікування, пошук нових патогенетично обґрунтованих терапевтичних опцій для покращення перебігу цього стану та зменшення частоти загострень є вкрай актуальним завданням сучасної клінічної медицини. Мета дослідження: оцінити клінічну ефективність застосування холекальциферолу як системного ад’ювантного імуномодулювального засобу на тлі стандартної терапії топічними кортикостероїдами в пацієнток зі СЛВ та лабораторно підтвердженим дефіцитом вітаміну D. Матеріали та методи. Проспективне дослідження охоплювало 100 жінок віком від 18 до 70 років із верифікованим діагнозом СЛВ та сироватковим рівнем 25-гідроксивітаміну D менше ніж 30 нг/мл. Контрольна група (n = 50) отримувала стандартну монотерапію топічним кортикостероїдом 0,05% клобетазолу пропіонатом. Основна група (n = 50) додатково приймала препарат холекальциферолу перорально в дозі 10 000 МО/добу протягом 12 тижнів із переходом на підтримувальну дозу 4000 МО/добу. Тривалість спостереження становила 12 місяців, протягом яких оцінювалась інтенсивність симптомів за візуально- аналоговою шкалою та фіксувалися об’єктивні зміни тканин. Результати. Комбінований підхід продемонстрував статистично значущу перевагу. Уже через чотири тижні в основній групі фіксувалося набагато стрімкіше зниження балів інтенсивності симптомів за візуально-аналоговою шкалою. Повна клінічна ремісія була досягнута в 42% пацієнток основної групи порівняно з 18% у контрольній. За підсумками одного року спостереження частота рецидивів становила 12% в основній групі проти 38% у контрольній. Об’єктивний огляд підтвердив значно активніше відновлення еластичності уражених тканин, швидку епітелізацію наявних мікротріщин та стійку регресію гіперкератозу на тлі досягнення цільової концентрації вітаміну D. Висновки. Нормалізація нутритивного статусу достовірно уповільнює патологічне прогресування специфічного дермального склерозу та ефективно потенціює дію місцевих кортикостероїдів. Тривале застосування холекальциферолу формує сприятливий імунологічний фон, що критично знижує загальну частоту рецидивів СЛВ та сприяє регенерації плоского епітелію. Профілактичні дослідження на наявність дефіциту вітаміну D та його подальшу корекцію доцільно інтегрувати в тактику лікування пацієнток зі СЛВ. 2026-10-04T00:00:00Z http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/865 Название: НАСЛІДКИ ВПЛИВУ ВОЄННОГО СТРЕСУ НА РЕПРОДУКТИВНЕ ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ Авторы: Татарчук, Т.Ф.; Єфіменко, О.О.; Мироненко, О.С.; Мневець, Р.О. Краткий осмотр (реферат): Обґрунтування. Одним із тяжких наслідків кровопролитної війни Росії проти України є значне погіршення демографічної ситуації та вкрай негативний вплив на репродуктивну систему жіночого населення. Мета огляду: оцінка та прогнозування наслідків впливу стресу, спричиненого війною, на репродуктивне здоров’я українок, які мешкають у зоні бойових дій, на прилеглих територіях, на віддалених від зони бойових дій територіях і за кордоном; обґрунтування віддаленого менеджменту менопаузальних розладів у жінок із передчасною менопаузою та в перименопаузі, з огляду на неможливість їх очного візиту до гінеколога. Аналіз літературних даних. Оцінюючи негативний вплив воєнного стресу на репродуктивне здоров’я жінок, можемо стверджувати, що під його дію підпадають усі категорії українок, зокрема ті, які знаходяться в зоні бойових дій, на прилеглих територіях, на віддалених від бойових дій територіях і навіть за кордоном. Спостерігається зростання частоти захворювань жіночої статевої системи, а саме: порушень менструального циклу, аномальних маткових кровотеч, передчасної менопаузи, гіперандрогеній, важких клімактеричних розладів. Через важкі негативні стресорні наслідки, спричинені війною, в Україні збільшилась кількість жінок молодшого віку із синдромом передчасної недостатності яєчників, а також кількість жінок перименопаузального віку з важкими проявами клімаксу. З огляду на складні соціально-побутові умови деяких українок та неможливість очного звернення до лікаря, важливим є призначення стартової терапії стрес-індукованих порушень в роботі репродуктивної системи. Препаратами вибору в лікуванні є сучасні естроген-прогестагенові засоби, ефективність та безпечність яких на сьогодні доведена численними науковими дослідженнями. Пацієнток, які скаржаться на прояви супутньої патології, необхідно скеровувати до відповідних профільних спеціалістів. Висновки. Воєнний стрес негативно впливає на жіночу репродуктивну систему, що є викликом для гінекологів та інших лікарів, діяльність яких має бути спрямована на запобігання розвитку важких захворювань гінекологічного профілю та демографічної кризи в Україні. 2024-06-02T00:00:00Z