DSpace Собрание:

The Eﬀect of Gastric Sleeve Resection on Menstrual Pattern and Ovulation in Premenopausal Women with Classes III–IV Obesity

2022-05-23T00:00:00Z

Название: The Eﬀect of Gastric Sleeve Resection on Menstrual Pattern and Ovulation in Premenopausal Women with Classes III–IV Obesity Авторы: Татарчук, Т.Ф.; Тодуров, І.; Тутченко, Т.М.; Педаченко, Т.; Педаченко, Н.; Гламазда, М.І.; Косей, Н.В.; Регеда, С.І. Краткий осмотр (реферат): Purpose Bariatric surgery is very eﬃcacious in treating severe obesity. However, its eﬀect on menstruation and ovulation is currently unknown. The purpose of this study was to assess the eﬀect of gastric sleeve resection (GSR) on menstrual pattern in women with stages III–IV obesity and ovulatory dysfunction compared with conventional management. Methods This was a prospective, multicentre, non-randomized trial, in premenopausal women, who fulﬁlled the criteria for gastric sleeve resection (GSR). Both women with and without polycystic ovary syndrome (PCOS) were evaluated at 3, 6, 9, 12 and 15 months post-surgery. Results Menstrual cycle irregularities were identiﬁed in 122 severely obese women (60 with PCOS; 62 without PCOS). The % total weight loss was greater with GSR than with conventional management (33.4% vs. 3.6% in PCOS; 24.8% vs. 3.6% in non-PCOS, respectively). Intermenstrual interval was shortened towards normal length (≤ 35 days) both in PCOS and non-PCOS GSR groups, by the 6th and 12th post-surgical month, respectively. Furthermore, ovulation at 6 months was achieved in 63.6% of PCOS and 45% of non-PCOS subjects post-GSR, which was higher than in controls (11.1% and 13.6%, respectively; p < 0.05). This percentage rose to 75.7% and 81.8% at 12 and 15 months in PCOS, respectively, but not in the non-PCOS group (55% and 52.5%, respectively; p < 0.05). Conclusions Weight reduction after GSR improved menstrual irregularity towards normality in women with severe obesity. Ovulation dysfunction was also resumed in more than half of these patients at 6–15 months. These eﬀects were more evident in women with PCOS.

ЭНДОМЕТРИОЗ. Время сделать больше

2020-09-24T00:00:00Z

Название: ЭНДОМЕТРИОЗ. Время сделать больше Авторы: Захаренко, Н.Ф.; Тутченко, Т.М.; Татарчук, Т.Ф. Краткий осмотр (реферат): 14 мая 2020 г. в Киеве состоялся международный интернет-форум экспертов «Эндометриоз: время сделать больше», посвященный расширению возможностей персонализации терапии эндометриоза. В экспертный совет вошли специалисты в области акушерства и гинекологии Беларуси, Казахстана, Узбекистана и Украины, а также приглашенные эксперты из Российской Федерации (РФ) и Южноафриканской Республики (ЮАР). Профессор Светлана Олеговна Дубровина (РФ) представила результаты недавно проведенного многоцентрового исследования по применению дидрогестерона при эндометриозе “ORCHIDEA” («ОРХИДЕЯ»). Профессор Тоби де Вильерс (ЮАР) представил обзор международных рекомендаций по лечению эндометриоза, а также поделился своим практическим опытом, в том числе с учетом возрастающего интереса к использованию дидрогестерона в терапии эндометриоза

ХРОНІЧНІ АНОМАЛЬНІ МАТКОВІ КРОВОТЕЧІ ТА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ЖІНКИ. ЯК СУТТЄВО ПОКРАЩИТИ РЕЗУЛЬТАТ?

2020-03-23T00:00:00Z

Название: ХРОНІЧНІ АНОМАЛЬНІ МАТКОВІ КРОВОТЕЧІ ТА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ЖІНКИ. ЯК СУТТЄВО ПОКРАЩИТИ РЕЗУЛЬТАТ? Авторы: Педаченко, Н.Ю.; Тутченко, Т.М.; Тухтарян, Р.А. Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження: визначити вплив дотації заліза і вітаміну D на якість життя жінок, які отримують патогенетичну терапію аномальних маткових кровотеч (АМК), спричинених аденоміозом та/або поліпами ендометрія. Матеріали і методи. 114 пацієнток із хронічними АМК було рандомізовано на дві групи. Основна – 58 жінок, з них із хронічними АМК та аденоміозом (АМК-А) – 46 жінок, аденоміозом та поліпами ендометрія (АМК-А,П) – 12 жінок. Жінкам з АМК-А призначали дієногест по 2 мг щодня для терапії аденоміозу, аналогічно пацієнткам із АМК-А,П після проведеної гістерорезекції. Всі жінки основної групи також приймали вітамінний комплекс (залізо, фолат, йод, вітамін D3, докозагексаєнова кислота). До контрольної групи увійшло 56 пацієнток (АМК-А – 43 жінки, АМК-А,П – 13 жінок), яким було призначено етіопатогенетичне лікування (дієногест 2 мг на добу та/або гістерорезекція з приводу поліпів ендометрія) без дотації вітамінного комплексу. Оцінка якості життя проводилась за опитувальником SF-36. В усіх пацієнток було визначено сироваткові концентрації гемоглобіну, феритину та 25(OH)D до та через 3 місяці після лікування. Результати. Терапія дієногестом без прийому заліза приводить до підвищення рівня гемоглобіну крові вже через 3 місяці. За умови додавання вітамінного комплексу Прегна-5 через три місяці рівні гемоглобіну, феритину та 25(ОН)D суттєво збільшуються. Це супроводжується поліпшенням загального показника фізичного (r = 0,421, p < 0,05) та психологічного здоров’я (r = 0,385, p < 0,05) за шкалою SF-36. Збільшення сироваткового рівня феритину має найсильніший вплив на покращення психологічного (r = 0,660, p < 0,05) і фізичного компонентів здоров’я жінки (r = 0,522, p < 0,05). Оптимізація сироваткового рівня вітаміну D покращує фізичне здоров’я (r = 0,494, p < 0,05). Висновки. Для успішної терапії АМК та відновлення дефіцитних станів необхідно поєднувати етіопатогенетичну терапію із введенням додаткових джерел вітаміну D і заліза, що суттєво покращує якість життя жінок.

ФОТОДИНАМІЧНА ТЕРАПІЯ В ЛІКУВАННІ ПАЦІЄНТОК ІЗ ПЕРЕДПУХЛИННИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ВУЛЬВИ

2020-09-23T00:00:00Z

Название: ФОТОДИНАМІЧНА ТЕРАПІЯ В ЛІКУВАННІ ПАЦІЄНТОК ІЗ ПЕРЕДПУХЛИННИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ВУЛЬВИ Авторы: Дунаєвська, В.В.; Татарчук, Т.Ф.; Захаренко, Н.Ф.; Церковський, Д.О.; Сольський, В.С. Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження: оцінити переносимість і ефективність методу фотодинамічної терапії (ФДТ) у пацієнток із передпухлинними захворюваннями вульви. Матеріали і методи. Дослідження виконано за участю 10 пацієнток на базі Національного інституту раку України (м. Київ). Вік пацієнток варіював від 31 до 67 років (середній вік – 53,3 ± 3,6 року). Діагноз був встановлений на підставі анамнезу захворювання, скарг та клінічного огляду пацієнток, вульвоскопії і результатів морфологічного дослідження патологічно змінених тканин вульви. Як фотосенсибілізатор (ФС) використовували препарат хлоринового ряду «Фотолон» (РУП «Белмедпрепарати», Республіка Білорусь) в дозах від 1 до 2,5 мг/кг. Фотоопромінення патологічно змінених осередків проводили через 3–4 год після закінчення інфузії ФС з використанням коагулятора лазерного універсального «Ліка-хірург» («Фотоніка Плюс», Україна, довжина хвилі 660 нм) з потужністю випромінювання 0,4 Вт в експозиційних дозах світла від 100 до 150 Дж/см2. Оцінку переносимості ФДТ проводили на підставі частоти і ступеня вираженості небажаних реакцій (класифікація CTCAE, версія 3.0). Оцінку ефективності ФДТ здійснювали, ґрунтуючись на наявності/відсутності скарг, даних візуального спостереження за зміною площі пролікованих патологічних вогнищ і даних морфологічного дослідження через 3 і 6 міс після лікування (критерії ВООЗ). Результати. Серйозних небажаних реакцій, пов'язаних із введенням ФС і сеансом ФДТ, відзначено не було: алергічних реакцій (набряк Квінке, кропив'янка, падіння артеріального тиску, бронхоспазм), симптомів шкірної фототоксичності не виявлено. У зазначені контрольні терміни спостереження в пацієнток відзначена ремісія клінічних симптомів захворювання (свербіж в області вульви) в пролікованих патологічних осередках, а також висока частота клінічних і морфологічних регресій. Висновок. Отримані результати свідчать про актуальність і перспективність подальших досліджень в області застосування лазерних технологій і ФДТ як опції органозберігаючого лікування передпухлинних захворювань вульви.