http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/52 2026-01-31T21:53:29Z http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/208 Название: PREVALENCE OF POSTPARTUM ENDOMETRITIS AND ANTIMICROBIAL RESISTANCE OF RESPONSIBLE PATHOGENS IN UKRAINE: RESULTS A MULTICENTER STUDY (2015-2017) Авторы: Салманов, А.Г.; Вітіюк, А.Д.; Железов, Д.; Білоконь, О.; Корнацька, А.Г.; Дундар, А.; Трохимович, О.В.; Божко, Н.; Ракша, І.І.; Ніконюк, Р.; Горбунова, О.В.; Коханов, І.В.; Кушніренко, С.; Яротська, І.; Голівновський, О.В.; Голованова, І.А.; Аббасова, Е.Р. Краткий осмотр (реферат): The aim: To obtain the prevalence of postpartum endometritis women and antimicrobial resistance of responsible pathogens in Ukraine. Materials and methods: We performed a retrospective multicenter cohort study. The study population consisted of all women who had a vaginal delivery or cesarean section in 14 Regional Women’s Hospitals of Ukraine. Results: Total 2460 of 25,344 patients were found to have postpartum endometritis, for an overall infection rate of 9.7%. The postpartum endometritis rates were 7.6% after vaginal delivery and 16.4% after cesarean section. Incidence of postpartum endometritis after cesarean section is affected mainly by the mode of delivery (scheduled caesarean deliveries (done before labor starts) – 13.8% and unscheduled caesarean deliveries (done after labor starts) – 22.5%. The predominant pathogens were: Escherichia coli (32.7%), Enterococcus faecalis (13.0%), Streptococcus spp. (12.1%), Klebsiella spp. (10.4%) and Enterobacter spp. (10%). Among the antimicrobial agents tested, the ertapenem, piperacillin/tazobactam, and cefotaxim were the most consistently active in vitro against Enterobacteriaceae in both vaginal deliveries and after cesarean section infections. The overall proportion of extended spectrum beta-lactamase (ESBL) production among Enterobacteriaceae was 22.8% and of methicillin-resistance in Staphylococcus aureus (MRSA) 15.4%. Conclusions: Postpartum endometritis and antimicrobial resistance of responsible pathogens presents a significant burden to the hospital system. Postpartum infections surveillance is required in all women’s hospitals. This knowledge is essential to develop targeted strategies to reduce the incidence of postpartum infections. 2020-05-07T00:00:00Z http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/207 Название: Клініко-параклінічні аспекти лейоміоми матки, ускладненої безплідністю Авторы: Флаксемберг, М.А. Краткий осмотр (реферат): Актуальність попередження розвитку лейоміоми матки (Лм) набуває все більшого значення у зв’язку з підвищенням частоти та зменшенням віку початку захворювання, а також соціальною тенденцією до реалізації репродуктивної функції на більш пізній вік. З одного боку, наявність Лм може призводити до порушень репродуктивного здоров’я жінок, зокрема безплідності. З іншого боку, відзначається ускладнений перебіг вагітності, високий ризик репродуктивних втрат, аномалій пологової діяльності та післяпологових ускладнень. Мета дослідження: визначення взаємозв’язку між Лм та безплідністю у жінок репродуктивного віку на підставі перебігу захворювання та даних інструментальних методів дослідження. Матеріали та методи. Проведено аналіз скарг, анамнезу, клінічних даних та результатів УЗ-дослідження 336 пацієнтів репродуктивного віку з Лм. Вивчено особливості клінічного перебігу, частоту супутньої патології, залежність безплідності та невиношування вагітності від розміщення та розмірів вузлів, віку початку захворювання й анамнезу. Результати. Встановлено, що серед хворих на Лм безплідність зустрічалася у 34% випадків. Хворі за віком були достовірно молодшими порівняно з іншими групами, у них захворювання розвивалося значно раніше, у середньому у 29 років. Серед супутньої патології для поєднання Лм та безплідності характерна висока частота супутніх запальних захворювань статевих органів (73%) і спайкового процесу статевих органів (39,1%). для жінок з невиношуванням вагітності характерна множинна Лм (66,7%) з вузлами великих розмірів (62,5%), які деформують порожнину матки (41,7%). У пацієнток, що реалізували репродуктивну функцію, Лм утворилася на 5 років пізніше, ніж у групі з безплідністю. Заключення. етіологія безплідності при лейоміомі матки (Лм) є мультифакторною. Супутній запальний процес статевих органів є одним із чинників ранньої маніфестації Лм, що потрібно враховувати під час обстеження пацієнток, визначення профілактичних заходів щодо розвитку та швидкого росту вузлів. для виношування вагітності критичним є наявність множинних лейоматозних вузлів розміром понад 30 мм, які деформують порожнину матки. 2020-03-09T00:00:00Z http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/206 Название: ПСИХОЭМОЦИОНАЛЬНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ У ПАЦИЕНТОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВОЗРАСТА С ЛЕЙОМИОМОЙ МАТКИ В ДИНАМИКЕ ЛЕЧЕНИЯ Авторы: Корнацька, А.Г.; Даниленко, Е.Г.; Флаксемберг, М.А. Краткий осмотр (реферат): Цель исследования: изучение и оценка изменений психоэмоционального состояния у женщин с лейомиомой матки в динамике лечения и реабилитации репродуктивной функции в зависимости от вида терапии. 2020-07-03T00:00:00Z http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/205 Название: ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ТА ЛІКУВАННЯ СУБМУКОЗНОЇ ЛЕЙОМІОМИ МАТКИ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ Авторы: Флаксемберг, М.А. Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження – Вивчити особливості перебігу субмукозної лейоміоми матки залежно від типу вузлів і ефективність індивідуалізованого підходу до хірургічного лікування. Матеріали і методи. Обстежено 38 жінок репродуктивного віку зі субмукозною лейоміомою матки, яким проведено оперативне лікування шляхом гістерорезектоскопії або лапаротомії. Вибір тактики залежав від розмірів, локалізації вузлів та репродуктивних планів пацієнток. Результати. Для субмукозної лейоміоми матки характерні порушення менструального циклу у вигляді надмірних менструацій (89,5%), дисменореї (52,6%) та аномальних матковх кровотеч (15,8%). Вагітності в анамнезі були у 81,6% жінок, з яких у 87,1% мали місце одні або двоє пологів. На репродуктивні втрати вказували 16,1%, безплідність – 26,3% хворих. Штучні аборти були у 68,4% жінок. Гістерорезектоскопія проведена 31 хворій. У двох випадках з метою контролю і гемостазу після народження великих вузлів 0 типу. У 24 хворих (82,8%) вузли видалено одномоментно, у 5 хворих (17,2%) – у два етапи. Такий підхід дав змогу зменшити частоту порушень менструальної функції майже в чотири рази, а больового синдрому – у п’ять разів, і сприяв настанню вагітності у 50,3% випадків. Висновки. Субмукозна лейоміома матки має симптомний перебіг і потребує хірургічного лікування. Гістерорезектоскопія є методом вибору, а індивідуалізований підхід до вибору тактики у кожному випадку сприяє нормалізації менструальної функції у 70,6% і настанню вагітності – у 50,3% жінок. 2020-01-21T00:00:00Z