DSpace Общество:

Проблема хронической тазовой боли у женщин с бесплодием и пути ее решения

2012-04-20T00:00:00Z

Название: Проблема хронической тазовой боли у женщин с бесплодием и пути ее решения Авторы: Дубчак, А.Є.; Корнацька, А.Г.; Мілєвський, О.В.; Мандзій, І.М. Краткий осмотр (реферат): В работе представлены данные по изучению репродуктивной функции у женщин с бесплодием, сопрово ждающимся хронической тазовой болью. Среди этиологических факторов ХТБ у женщин с бесплодием ведущее место занимают перенесенные оперативные вмешательства на органах малого таза и брюшной по лости (80%) и острые воспалительные процессы внутренних половых органов (75%). Показатели инфи цирования женщин с бесплодием и ХТБ свидетельствуют о высоком уровне контаминации половых путей условно-патогенной, микрофлорой (77,5%), хламидиями (31,25%), уреамикоплазмами (40,0%). Ассоциации различных микроорганизмов выявлялись в 86,25 %. Использование современных эндовидеохирургических методов дает возможность установить причину и характер ХТБ у женщин с бесплодием и своевременно ее устранить.

ОЦІНКА СТАНУ ВНУТРІШНІХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ У ЖІНОК З БЕЗПЛІДНІСТЮ НА ФОНІ ХРОНІЧНОГО ТАЗОВОГО БОЛЮ

2012-08-23T00:00:00Z

Название: ОЦІНКА СТАНУ ВНУТРІШНІХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ У ЖІНОК З БЕЗПЛІДНІСТЮ НА ФОНІ ХРОНІЧНОГО ТАЗОВОГО БОЛЮ Авторы: Дубчак, А.Є.; Мандзій, І.М.; Мілєвський, О.В. Краткий осмотр (реферат): Проведено обстеження жінок із безпліддям на фоні хронічного тазового болю. Показано, що лапароскопія є високоінформативним методом діагностики хронічного тазового болю у жінок із безпліддям.

РЕЗОЛЮЦІЯ VII МІЖНАРОДНОГО ФОРУМУ ЕКСПЕРТІВ ІЗ МЕНОПАУЗАЛЬНОЇ ГОРМОНАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ

2026-04-23T00:00:00Z

Название: РЕЗОЛЮЦІЯ VII МІЖНАРОДНОГО ФОРУМУ ЕКСПЕРТІВ ІЗ МЕНОПАУЗАЛЬНОЇ ГОРМОНАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ Авторы: Татарчук, Т.Ф.; Педаченко, Н.Ю.; Гребеннікова, Г.О.; Громова, О.Л.; Каюмова, Д.Т.; Яшина, О.Г.; Агабабян, Л.Р.; Бегімбекова, Л.М.; Гафурова, Ф.А.; Гегечкорі, М.А.; Джаімбетова, А.П.; Єрмоленко, Т.О.; Єфіменко, О.О.; Єшимбетова, Г.З.; Захаренко, Н.Ф.; Іргашева, С.У.; Копобаєва, І.Л.; Косей, Н.В.; Крістесашвілі, Д.І.; Мікаілзаде, П.Н.; Мирзабєкова, Г.Т.; Мневець, Р.О.; Муратова, Ш.Д.; Персоян, І.Г.; Пирогова, В.І.; Рожковська, Н.М.; Ставінська, Л.В.; Укибасова, Т.М. Краткий осмотр (реферат): 18 листопада 2025 року в Києві відбувся VII Міжнародний форум експертів із менопаузальної гормональної терапії (МГТ). Сучасний підхід до призначення МГТ полягає не в розв’язанні питання доцільності її призначення, а у виборі оптимальної форми для конкретної жінки. Різні шляхи введення гормонів мають відмінні фармакокінетичні властивості та вплив на метаболізм, систему коагуляції і соматичне здоров’я жінки. Рекомендації Європейського товариства менопаузи й андропаузи підкреслюють доцільність застосування комбінованої МГТ для покращення глікемічного профілю та відтермінування розвитку цукрового діабету з перевагою метаболічно нейтральних гестагенів – прогестерону та дидрогестерону. Трансдермальні естрогени надходять безпосередньо в системний кровотік, мінімізуючи вплив на печінку та коагуляцію, що робить їх методом вибору в жінок із підвищеним ризиком венозних тромбозів, ожирінням або гіпертригліцеридемією. Водночас ефективність трансдермальної МГТ характеризується значною міжіндивідуальною варіабельністю. МГТ є ефективним антирезорбентним методом профілактики остеопорозу та переломів. Клінічні дослідження засвідчують достовірне підвищення мінеральної щільності кісткової тканини та зниження ризику переломів у жінок на тлі застосування МГТ, зокрема комбінації естрадіолу з дидрогестероном. Своєчасно розпочата МГТ (протягом перших 10 років після менопаузи) також асоціюється зі зниженням загальної смертності, серцево-судинних ускладнень і нейродегенеративних захворювань. Індивідуальний вибір форми МГТ є ключовим чинником її безпеки та клінічної ефективності. Особливу увагу в процесі підбору МГТ у пацієнток із внутрішньоматковою системою з левоноргестрелом слід приділяти онкологічній безпеці, зокрема ризику раку молочної залози. Дані систематичних оглядів і метааналізів свідчать, що застосування естрогенів не підвищує цього ризику, тоді як він значною мірою залежить від типу гестагену. Прогестерон і дидрогестерон мають найбільш сприятливий профіль безпеки щодо молочної залози порівняно із синтетичними гестагенами, що підтверджено результатами масштабних досліджень. Психоемоційні та сексуальні розлади (тривожність, депресія, порушення сну, зниження лібідо) є поширеними в перименопаузі та значною мірою зумовлені системним естрогенодефіцитом, який впливає на нейрометаболічний, судинний і нейроендокринний гомеостаз. Висока частота цих порушень обґрунтовує необхідність комплексної діагностики та індивідуалізованої МГТ у жінок у перименопаузі.

АНОМАЛЬНІ МАТКОВІ КРОВОТЕЧІ ТА ГІПЕРМЕНСТРУАЛЬНИЙ СИНДРОМ: НОВІ КЛІНІЧНІ ГОРИЗОНТИ

2026-04-23T00:00:00Z

Название: АНОМАЛЬНІ МАТКОВІ КРОВОТЕЧІ ТА ГІПЕРМЕНСТРУАЛЬНИЙ СИНДРОМ: НОВІ КЛІНІЧНІ ГОРИЗОНТИ Авторы: Татарчук, Т.Ф.; Косей, Н.В.; Регеда, С.І.; Борисова, Л.О.; Крисенко, Т.Е.; Мневець, Р.О. Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження: визначити клінічну ефективність комбінованої негормональної терапії в жінок репродуктивного віку з гіперменструальним синдромом, зокрема вплив симптоматичного лікування транексамовою кислотою із додаванням фітотерапевтичного препарату Тазалок на обсяг менструальної крововтрати, тривалість кровотечі, показники залізообміну, нейровегетативний статус та якість життя. Матеріали та методи. Проведено проспективне порівняльне клінічне спостереження за участю 100 жінок репродуктивного віку з аномальними матковими кровотечами за типом гіперменструального синдрому, яких розподілено на дві групи по 50 осіб. І група отримувала транексамову кислоту під час менструації. ІІ група – транексамову кислоту в поєднанні з препаратом Тазалок. Динамічне оцінювання проводилося на початку лікування та через 1, 2 і 3 місяці. Обсяг менструальної крововтрати визначався за шкалою Pictorial Blood Loss Assessment Chart (PBAC), тривалість кровотечі – у днях. Визначалися також рівні гемоглобіну, феритину, фолікулостимулювального та лютеїнізувального гормонів, естрадіолу, прогестерону, пролактину й кортизолу. Нейровегетативні та психоемоційні скарги аналізували до лікування та через 3 місяці після його початку. Якість життя оцінювалася за опитувальником SF-36. Результати. Упродовж 3 місяців в обох групах спостерігалося вірогідне зменшення менструальної крововтрати та скорочення тривалості кровотечі порівняно з вихідними показниками (p < 0,05). Через 3 місяці обсяг крововтрати становив 86,3 ± 7,7 мл у І групі та 63,4 ± 5,1 мл у ІІ групі, причому показник у ІІ групі був статистично нижчим (p = 0,017). Тривалість менструації зменшилась до 6,3 ± 0,25 дня в І групі та до 5,2 ± 0,21 дня в ІІ групі; міжгрупова різниця була вірогідною вже через місяць (p = 0,0045) і зберігалася через 3 місяці (p = 0,0014). У ІІ групі частота абсолютного зникнення симптомів була вищою за наявності гіперменореї (54 проти 36%), метрорагії (48 проти 40%) та міжменструальних кровотеч (40 проти 32%), а частка випадків без клінічних змін – нижчою (4–6 проти 10–14% у І групі). На тлі зниження крововтрати відбулося вірогідне відновлення показників залізообміну (підвищення гемоглобіну та феритину). У ІІ групі зафіксовано більш виражену позитивну динаміку гормонального профілю (підвищення рівня прогестерону, зміни співвідношення фолікулостимулювального й лютеїнізувального гормонів, зниження концентрації пролактину та кортизолу; p < 0,05) та послідовніше зменшення нейровегетативних і психоемоційних скарг. Висновки. Комбінована негормональна терапія з додаванням фітотерапевтичного препарату Тазалок до транексамової кислоти асоціюється зі швидшим і вираженішим контролем гіперменструального синдрому, кращим відновленням гемоглобіну та феритину, позитивною динамікою ендокринних маркерів і помітнішим зменшенням нейровегетативних і психоемоційних симптомів порівняно з ізольованим застосуванням транексамової кислоти.