DSpace Общество:

ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ ПЕРИНАТАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ В АКУШЕРСЬКОМУ СТАЦІОНАРІ ІІІ РІВНЯ: РЕАЛІЇ СЬОГОДЕННЯ

2025-06-23T00:00:00Z

Название: ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ ПЕРИНАТАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ В АКУШЕРСЬКОМУ СТАЦІОНАРІ ІІІ РІВНЯ: РЕАЛІЇ СЬОГОДЕННЯ Авторы: Добровольська, Л.М.; Ліхачов, В.К.; Жабченко, І.А.; Ващенко, В.Л.; Тарановська, О.О.; Масальська, О.С. Краткий осмотр (реферат): У Полтавській області, як і в усій Україні, на тлі демографічної кризи, що виникла внаслідок повномасштабної війни, розв’язаної російською федерацією проти України, та міграції жіночого населення, відбувається зменшення загальної кількості пологів та збільшення відсотку жінок, розроджених шляхом кесаревого розтину. Мета дослідження. З’ясувати ключові акушерські та неонатальні проблеми стаціонару ІІІ рівня при наданні перинатальної допомоги в умовах воєнного стану. Матеріали і методи. Проаналізовані річні звіти акушерських стаціонарів Полтавської області про медичну допомогу вагітним, роділлям та породіллям (форма № 21, затверджена Наказом МОЗ України № 378 від 10.07.2007 р.) та звіти про медичну допомогу роділлям (породіллям), новонародженим та дітям першого року життя (форма № 21-а, затверджена Наказом МОЗ України № 24 від 24.01.2008 р.), отримані з відділу економічної, медичної статистики та аналітики, моніторингу і оцінки КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я Полтавської обласної ради» за 2020-2024 рр. Вивчені дані річних звітів акушерського стаціонару, відділення патології вагітних та екстрагенітальної патології, а також відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених із виїзною неонатальною бригадою Перинатального центру (ПЦ) КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М. В. Скліфосовського ПОР», а також проаналізовані 217 історій вагітності і пологів пацієнток, що були розроджені в КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М. В. Скліфосовського ПОР» у 2024 році. Результати дослідження та їх обговорення. При аналізі роботи акушерського стаціонару ПЦ КП «ПОКЛ ім. М. В. Скліфосовського ПОР» показано щорічне збільшення з початком військового стану відсотку передчасних пологів, майже у 1,5 рази у порівнянні із 2020 р. збільшилася кількість жінок, які народжували на тлі поєднаної та тяжкої прееклампсієї; більше, ніж в 3 рази частіше у порівнянні із довоєнними часами вагітність ускладнювалась гестаційним цукровим діабетом. В умовах військового часу пацієнтки без соматичної та акушерської патології, які мали рубець на матці після попереднього кесаревого розтину або тазове передлежання плода частіше прислуховувались до рекомендації лікарів щодо можливостей запобігання оперативного розродження. Піднято питання про перевищення більше, ніж в 4 рази рекомендованого відсотку кесаревих розтинів в стаціонарах І рівня надання перинатальної допомоги, імовірну недооцінку чинників ризику необхідності реанімації новонароджених при виборі локації розродження пацієнток на І та ІІ рівнях надання перинатальної допомоги. Висновки. У Полтавській області з початком повномасштабної війни відбулось збільшення відсотку розродження жінок шляхом кесаревого розтину, зросла кількість передчасно народжених дітей, ускладнень вагітності тяжкою і поєднаною прееклампсією та гестаційним цукровим діабетом. Своєчасне доправлення вагітних з високим ризиком материнських та дитячих ускладнень на ІІІ рівень надання перинатальної допомоги (в перинатальний центр КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М. В. Скліфосовського ПОР») сприятиме максимальній безпеці перинатальної допомоги.

Особливості перебігу вагітності, перинатальні наслідки у жінок, які перенесли COVID-19 у період гестації, та профілактика акушерських ускладнень в умовах воєнного часу

2026-03-04T00:00:00Z

Название: Особливості перебігу вагітності, перинатальні наслідки у жінок, які перенесли COVID-19 у період гестації, та профілактика акушерських ускладнень в умовах воєнного часу Авторы: Жабченко, І.А.; Ліщенко, І.С.; Коваленко, Т.М.; Бондаренко, О.М.; Сивура, О.О. Краткий осмотр (реферат): У статті наведено результати дослідження щодо особливостей перебігу вагітності та перинатальних наслідків у жінок, які перенесли COVID-19 у різні періоди гестації. Виявлено закономірності зв’язку перинатальних ускладнень із терміном вагітності на момент захворювання, наявністю соматичної та гінекологічної патології, а також із соціальним становищем жінок в умовах воєнного часу (зокрема, статусом внутрішньо переміщених осіб (ВПО)). Мета дослідження: удосконалення алгоритму антенатального супроводу жінок, які перенесли COVID-19 у період гестації, з урахуванням їхнього акушерсько-гінекологічного анамнезу, а також оцінка його ефективності. Матеріали та методи. Обстежено 82 жінки, яких було розподілено на 4 групи залежно від терміну вагітності на момент захворювання (І та II половини вагітності) та отриманої в акушерському стаціонарі терапії. Усі жінки перенесли COVID-19 до госпіталізації та мали виключно акушерські показання до стаціонарного лікування. У кожній групі були вагітні ВПО (загалом 16 жінок). Застосовано такі методи дослідження: клініко-статистичний, лабораторний, інструментальний, гормональний, анкетно-опитувальний, аналіз науково-методичної літератури. Результати. Перебіг вагітності та пологів у досліджуваних жінок ускладнювався загрозою переривання на ранніх термінах, анемією, поєднанням плацентарної дисфункції, багатоводдя й дистресу плода, аномаліями пологової діяльності та зростанням частоти патологічних пологів. У вагітних зі статусом ВПО до медичних проблем додавалися значні стресові навантаження, побутові складнощі та обмежений доступ до повноцінного медичного нагляду. Сформовано групи ризику вагітних щодо розвитку акушерської та перинатально! патології після перенесеного COVID-19. Висновки. Розроблено й обгрунтовано диференційовані алгоритми діагностичних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на своєчасне виявлення та корекцію ускладнень вагітності та пологів у цієї категорії жінок.

ВАГІТНІСТЬ І ПЕРИНАТАЛЬНІ НАСЛІДКИ COVID-19 (SARS-COV-2)

2022-09-23T00:00:00Z

Название: ВАГІТНІСТЬ І ПЕРИНАТАЛЬНІ НАСЛІДКИ COVID-19 (SARS-COV-2) Авторы: Геревич, Н.В.; Жабченко, І.А.; Кравцова, Ю.А.; Сюдмак, О.Р.; Коваленко, Т.М.; Бондаренко, О.М.; Ліщенко, І.С. Краткий осмотр (реферат): У статті наведено сучасні дані щодо впливу COVID-19 (SARS-CoV-2) на перебіг вагітності та перинатальні наслідки. Розглянуто вже доведені на сьогодні робочі теорії патогенезу формування акушерських і плодових ускладнень інфекції під час вагітності. Симптоми COVID-19, ризик їх розвитку, частота тяжкого перебігу хвороби в невагітних та вагітних жінок репродуктивного віку істотно не відрізняються. Проте існують потужні дослідження, які продемонстрували, що ця інфекція саме у вагітних зумовлює високу ймовірність драматично тяжкого та блискавичного перебігу. У вагітних із SARS-CoV-2-інфекцією підвищений ризик прееклампсії, зокрема тяжкої, гемолізу, тромбоцитопенії та підвищений рівень печінкових ферментів порівняно з вагітними без інфекції. У жінок, які мали COVID-19, удвічі частіше реєструють передчасний розрив плодових оболонок та втричі частіше передчасні пологи порівняно з популяцією вагітних, які не хворіли. Вертикальна трансмісія вірусу від матері до плода є ймовірною, однак даних для остаточної впевненості недостатньо. Також недостатньо даних, що свідчили би про підвищення частоти викидня і тератогенний вплив вірусу COVID-19. Проте антенатальна загибель плода статистично достовірно частіша в інфікованих вагітних порівняно з неінфікованими вагітними. Морфофункціональні порушення в хоріоні/плаценті є основним патогенетичним чинником розвитку прееклампсії, затримки внутрішньоутробного розвитку, антенатальної загибелі плода та порушеного стану плода і дітей, народжених жінками з COVID-19. Багато досліджень повідомляють про народження в жінок із підтвердженою COVID-19-інфекцією дітей без проявів захворювання. Водночас деякі дослідження свідчать про несприятливі ускладнення в новонароджених від інфікованих матерів. Найчастішими неонатальними порушеннями в малюків, народжених жінками з COVID-19, є тахіпное, гіпертермія і шлунково-кишкові розлади, зокрема блювання та метеоризм. Наразі вкрай необхідні подальші дослідження впливу COVID-19 на вагітність і перинатальні наслідки.

Немедикаментозна профілактика ускладнень вагітності у жінок з артеріальною гіпертензією в умовах воєнних дій в Україні

2025-04-21T00:00:00Z

Название: Немедикаментозна профілактика ускладнень вагітності у жінок з артеріальною гіпертензією в умовах воєнних дій в Україні Авторы: Гусєва, А.Є.; Кирильчук, М.Є. Краткий осмотр (реферат): Мета роботи – оцінити рівні тривожності у вагітних жінок із гіпертензивними розладами (ГР) та ефективність розробленого комплексу немедикаментозних релаксаційних заходів в умовах воєнних дій в Україні. Матеріали і методи. Обстежено 170 вагітних жінок за період 2022–2024 рр. На першому етапі здійснили спеціалізоване психометричне тестування за шкалою Спілбергера–Ханіна та шкалою оцінювання впливу травматичної події (IES-R) у двох групах: 1 – вагітні з ГР (n = 60); 2 – вагітні без ГР (n = 60). На другому етапі оцінили залежність ускладнень вагітності від рівня тривожності в жінок із ГР. На третьому етапі оцінили ефективність розробленого комплексу немедикаментозних лікувально-профілактичних заходів у 2 групах вагітних: 2D (n = 30) – крім медикаментозної терапії застосовували немеди- каментозні методи; 2E (n = 20) – отримували стандартну медикаментозну терапію. Статистично результати опрацювали, застосувавши Statistica 10 for Windows та Microsoft Excel 2016. Результати. За шкалою Спілбергера–Ханіна у більшості обстежених з обох груп (95,0 % та 91,7 % ) діагностовано помірний і високий рівень і особистісної, і реактивної тривожності. Високий рівень особистісної та реактивної тривожності переважав у пацієнток із ГР – 56,7 % та 43,3 % відповідно зі статистичною перевагою особистісної, р < 0,05. Це є додатковим стресовим фактором. Оцінювання впливу травматичної події (IES-R) за субшкалою вторгнення показало переважання високого рівня тривожності в обох групах – по 40,0 %; за субшкалою уникнення у 1 групі – 56,7 %, у 2 – 51,7 %; за субшкалою фізіологічного збудження у 1 групі – 35,0 %, у 2 – 15,0 %, р < 0,05. Ці результати дають підстави припустити, що на психологічний стан вагітних жінок в Україні істотно впливає соціально-психологічне тло, пов’язане з воєнними діями. Після комплексу заходів виявили достовірне зменшення частоти прееклампсії (13,3 %), збільшення відсотка вагінальних пологів, зменшення їхньої тривалості. Крім того, спостерігали нормалізацію сну та становлення лактації. Відсоток жінок, у яких тривало утримувалась артеріальна гіпертензія у післяпологовому періоді, менший у групі 2D (46,7 %), ніж у 2E (60,0 %). Висновки. Встановлено значну частоту високого рівня тривожності у вагітних жінок в Україні. На нашу думку, це пов’язано з воєнними діями на території країни. Пацієнткам з ГР більш притаманний високий рівень тривожності, тому ГР можна визна- чити як додатковий стресовий фактор. Запропонований комплекс релаксаційних заходів сприяв покращенню результатів вагітності, нормалізації сну й артеріального тиску після пологів, становленню лактації у жінок з артеріальною гіпертензією.