DSpace Собрание:

Плацента як дзеркало вагітності (Огляд літератури)

2019-04-01T00:00:00Z

Название: Плацента як дзеркало вагітності (Огляд літератури) Авторы: Живецька-Денисова, А.А.; Воробйова, І.І.; Ткаченко, В.Б.; Подольський, Вол.В.; Тиха, В.Г. Краткий осмотр (реферат): Плацента є органом біологічного моніторингу, дзеркалом вагітності, предиктором здоров’я. Успішна імплантація – запорука формування здорової плаценти та, отже, здорового майбутнього покоління. Порушення процесів апоптозу, проліферації у трофобласті, стромальних і ендотеліальних клітинах ворсинчастого хоріона, децидуальній та плодовій оболонках призводять до змін плацентарно-плодових взаємовідносин, а у подальшому – до формування патології. Вивчення плацентарних маркерів невиношування вагітності є новим поглядом на діагностику та перспективним напрямком попередження репродуктивних втрат.

Оцінювання цитокінового статусу жінок з невиношуванням вагітності

2019-05-30T00:00:00Z

Название: Оцінювання цитокінового статусу жінок з невиношуванням вагітності Авторы: Скрипченко, Н.Я.; Воробйова, І.І.; Мазур, Т.М.; Ткаченко, В.Б. Краткий осмотр (реферат): Під час вагітності виникає унікально новий рівноважний стан між системами специфічного і неспецифічного імунітету матері. Зокрема відбувається запуск цитокінового каскаду, який включає прозапальні та протизапальні фактори впливу. Баланс між цими групами медіаторів визначає характер перебігу і наслідки процесу гестації. Мета дослідження: визначення співвідношення медіаторів прозапальних та протизапальних реакцій в крові та цервікальному слизі у динаміці гестації у пацієнток з невиношуванням вагітності. Матеріали та методи. До основної (1-ї) групи увійшли 153 вагітні з невиношуванням. До групи контролю (2-ї) включені 25 відносно здорових жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Визначали концентрацію цитокінів IL-1β, IL-6, IL-8, IL-10, TNF-α у крові та їхній вміст у цервікальному слизі. Результати. Клінічна характеристика обстежених жінок продемонструвала, що наслідки попередніх вагітностей на тлі запальних ускладнень генітального та екстрагенітального генезу створюють умови для тривалої персистенції латентної інфекції у порожнині матки та каналі шийки матки з наступним інфікуванням плідного яйця. Ці зміни зумовлюють розвиток імунного дисбалансу у період гестації з подальшим каскадом порушень гомеостазу, які спричиняють розвиток ускладнень вагітності і перинатальної патології. Отже, наявність клінічних симптомів загрози передчасного переривання вагітності відбувається на тлі збільшення концентрації прозапальних цитокінів (IL-6, IL-8, ТNF-α та IL-1β) у сироватці крові. Зменшення концентрації IL-10 у крові жінок з невиношуванням та його вмісту у цервікальному слизі протягом усієї вагітності свідчить про порушення балансу про- і протизапальних цитокінів у бік прозапальних реакцій і порушення місцевої імунної відповіді. Заключення. У жінок з невиношуванням вже у І триместрі спостерігається прозапальна активність імунної відповіді на системному та локальному рівнях, що є важливим патогенетичним фактором розвитку переривання вагітності у різні терміни гестації.

Особливості місцевого імунітету у жінок з невиношуванням

2017-08-28T00:00:00Z

Название: Особливості місцевого імунітету у жінок з невиношуванням Авторы: Воробйова, І.І.; Живецька-Денисова, А.А.; Рудакова, Н.В.; Ткаченко, В.Б.; Толкач, С.М.; Наквасюк, Т.С. Краткий осмотр (реферат): Мета — вивчити особливості місцевого імунітету у вагітних із невиношуванням та здорових вагітних жінок. Пацієнти та методи. Об'єктом досліджень обрано 70 вагітних жінок. Основну групу становили 50 вагітних жінок із невиношуванням в анамнезі, контрольну групу — 20 відносно здорових жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Дослідження проведено протягом першого триместру. У всіх вагітних жінок визначено показники місцевого імунітету в цервікальному слизу, цитокіновий статус цервіко-вагінального змиву та стан місцевого мікробіоценозу вагінального вмісту. Результати. Зміни показників концентрації імуноглобулінів у цервікальному слизу, дисбаланс про- та протизапальних цитокінів у цервіко-вагінальних змивах у жінок відбуваються залежно від стану мікробіоценозу піхви та вважаються маркерами розвитку місцевого запального процесу в жінок із невиношуванням. Висновки. Розвиток невиношування в жінок із порушенням стану мікробіоценозу піхви відбувається на тлі порушення імунного статусу переважно на локальному рівні.

Невиношування вагітності: сучасні підходи до діагностики, профілактики та лікування

2017-02-28T00:00:00Z

Название: Невиношування вагітності: сучасні підходи до діагностики, профілактики та лікування Авторы: Живецька-Денисова, А.А.; Воробйова, І.І.; Ткаченко, В.Б.; Рудакова, Н.В. Краткий осмотр (реферат): Мета — розробити комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зниження частоти передчасного переривання вагітності, на зменшення кількості ускладнень неонатального періоду та перинатальної смертності. Пацієнти та методи. Під спостереженням із приводу загрози переривання вагітності в акушерських клініках ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України» у 2015–2016 рр. знаходились 153 жінки з факторами підвищеного ризику передчасного переривання вагітності, які пройшли молекулярно-генетичне обстеження (виконане на базі ДУ «Інститут молекулярної біології та генетики НАН України») на початку вагітності за певними медичними показаннями (невиношування в анамнезі). Вивчено особливості алельного поліморфізму генів системи детоксикації, фолатного обміну, факторів згортання крові, інтерлейкінів, рецепторів та функції ендотелію у жінок із не виношуванням, а також особливості їх взаємодії з гормональним, імунним і біохімічним гомеостазом. Для клінічної оцінки ефективності наданого лікування вагітні були поділені на групи: 1-ша група — 73 жінки, які отримали лише традиційну (гормональну та симптоматичну) терапію загрози переривання вагітності; 2-га група — 80 вагітних, які отримали рекомендовану терапію. Статистична обробка даних проведена з використанням кутового критерію перетворення Фішера. Показник ступеня вірогідності (Р) між двома порівняльними величинами вважався достовірним при значеннях Р<0,05. Середній вік обстежених жінок становив 33,4±5,2 року. Результати дослідження підтвердили мультифакторіальну природу невиношування вагітності. Завдяки використанню новітніх технологій у діагностиці та лікуванні загрози переривання вагітності вдалося знизити частоту передчасних пологів і мимовільних викиднів більш ніж на 11%. Застосування рекомендованої патогенетичної терапії дало змогу зменшити кількість ускладнень перебігу вагітності, сприяло її пролонгації до термінів, при яких життєспроможність новонароджених є значно вищою. Висновки. Найефективнішим методом попередження втрат вагітності є прегравідарна та преконцепційна підготовка. Особливу увагу слід приділяти ранньому, досимптомному виявленню жінок високого ризику розвитку невиношування вагітності.