http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/44 2026-04-08T16:23:15Z http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/282 Название: ПРЕНАТАЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ВІСЦЕРО-АБДОМІНАЛЬНОЇ ДИСПРОПОРЦІЇ ПРИ ГАСТРОШИЗИСІ У ПЛОДА ТА ЇЇ КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ Авторы: Гребініченко, Г.О.; Гордієнко, І.Ю.; Слєпов, О.К.; Тарапурова, О.М.; Сорока, В.П.; Величко, А.В.; Мигур, М.Ю.; Пономаренко, О.П. Краткий осмотр (реферат): Мета – представити метод пренатальної оцінки вісцеро-абдомінальної диспропорції у плодів з гастрошизисом при двовимірному ультразвуковому дослідженні, порівняти пренатально визначені показники з постнатальними клінічними даними. Матеріал і методи. Проведено розширені вимірювання черевної порожнини та евентрованих органів у 161 плода з гастрошизисом в різні терміни вагітності. Залежно від результатів пренатальних вимірювань в 74 випадках проведено порівняння постнатальних інтраопераційних даних та загальних клінічних наслідків: наявність та ступінь патологічних змін евентрованих петель кишечнику, ступінь вісцеро-абдомінальної диспропорції та тип оперативної корекції, наявність супутніх інтестинальних вади розвитку, летальність. Результати. Запропоновано методологію визначення індексу вісцеро-абдомінальної диспропорцію у плодів з гастрошизисом та робочу класифікацію її ступенів. Диспропорція була відсутня в ІІ триместрі у 80,5% плодів, а в ІІІ – лише у 40,7 %. Протягом ІІ триместру зміна ступеня ВАД мала місце у 1,8% випадків, протягом ІІІ – в 11,1% випадків. Серед 55 плодів, обстежених і в ІІ і в ІІІ триместрах зміна ступеню ВАД зареєстрована в 78,2% випадків. Визначено суттєві відмінності постнатальних клінічних даних в групах з відсутньою, помірною та виразною диспропорцією: відсутність змін евентрованого кишечнику мала місце в 50%, 34,1% та 7,1% відповідно, виразні зміни кишечнику були наявні в 12,5%, 36,4% та 50%, асоційовані інтестинальні вади діагностовані в 18,75%, 13,6% та 35,7%, одномоментна корекція з радикальною пластикою черевної стінки проведена в 37,5%, 9,0% та 0%, етапне занурення з відтермінованою пластикою в 0%, 20,5% та 57,1%. Летальність становила 6,3%, 13,6% та 35,7% відповідно. Висновки. Новий метод оцінки відповідності об’ємів евентрованих органів та черевної порожнини у плодів з гастрошизисом надає важливу додаткову інформацію для уточнення пренатального діагнозу, визначення ступеня тяжкості патологічного процесу і предикції постнатальних наслідків. Пренатальне визначення ступеня вісцеро-абдомінальної диспропорції дозволяє коректно обирати тактику ведення вагітності і пологів, а також планувати спеціалізовану допомогу новонародженим. 2020-04-24T00:00:00Z http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/281 Название: Порівняння даних комплексного пренатального обстеження при вродженій діафрагмальній килі та вадах розвитку передньої черевної стінки у плода Авторы: Гребініченко, Г.О. Краткий осмотр (реферат): Мета — порівняти дані комплексного пренатального обстеження і терміни первинного звернення пацієнтів до відділення медицини плода при вродженій діафрагмальній килі, омфалоцеле та гастрошизисі у плода. Пацієнти та методи. Проведено порівняння клініко-анамнестичних даних, результатів ультразвукових досліджень і каріотипування 200 випадків вродженої діафрагмальної кили у плода, 150 випадків омфалоцеле у плода та 152 випадків гастрошизису у плода, які були обстежені у відділенні медицини плода у 2007–2018 рр. Результати. Наймолодший вік вагітних визначено при гастрошизисі у плода (22,6±4,35 року); при омфалоцеле та діафрагмальній килі у плода вік жінок достовірно не відрізнявся (28,2±6,2 і 27,5±5,6 року). У групі з омфалоцеле у плода вагітність достовірно частіше була багатоплідною (8,7%). В усіх трьох групах у повторновагітних жінок визначалася висока частота репродуктивних втрат в анамнезі. Частота супутніх вад розвитку та хромосомних аномалій при омфалоцеле, діафрагмальній килі і гастрошизисі у плода достовірно відрізнялась і становила 41,3% і 23,5%, 21,3% і 3,5%, 12,5% і 0% відповідно. При гастрошизисі реєструвалася достовірно більша частота затримки росту плода (40,1%) і маловоддя (18,4%), при діафрагмальній килі — вища частота багатоводдя (27,5%). Середні терміни первинного звернення були найменшими при омфалоцеле (18,46±7,20), а найбільшими — при діафрагмальній килі у плода (27,37±7,20). Під час аналізу динаміки звернень пацієнток за роками визначено тенденцію до збільшення випадків ранніх звернень при гастрошизисі у плода після 2010 р. та при діафрагмальній килі у 2017–2018 рр. Висновки. Характерними рисами для омфалоцеле були висока частота супутньої структурної і хромосомної патології, а також багатоплодових вагітностей; для гастрошизису — молодший вік вагітних, висока частота затримки росту плода та маловоддя; для діафрагмальної кили — висока частота асоційованих вад розвитку і багатоводдя, помірна частота хромосомних аномалії. Середній термін первинного звернення пацієнток був найменшим, а частка пацієнток, що вперше звернулися до 22 тиж. вагітності, — найбільшою при омфалоцеле у плода. Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської Декларації. Матеріали дослідження розглянуто комісією з питань етики при Інституті на етапі планування НДР. 2020-03-15T00:00:00Z http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/280 Название: Клінічні наслідки при вродженій діафрагмальній грижі у плода Авторы: Гребініченко, Г.О.; Гордієнко, І.Ю.; Слєпов, О.К. Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження: представлення варіантів закінчення вагітності, клінічних наслідків для новонароджених з діафрагмальною грижею та порівняння з даними пренатальних досліджень. Матеріали та методи. Проаналізовано результати комплексних пренатальних досліджень у 259 плодів як пацієнтів з діафрагмальною грижею, які були обстежені у відділенні медицини плода у 2007–2020 рр. Дані про закінчення вагітності, клінічні наслідки у новонароджених було зібрано для 144 випадків: з медичної документації клінік Інституту (n=77) та шляхом прямого опитування, якщо пологи відбулись та спеціалізовану допомогу новонародженим надавали в інших установах (n=67). Проведено порівняння даних залежно від клінічних наслідків та місця надання допомоги. Результати. Зі 144 випадків з відомими наслідками 140 (97,2%) вагітностей були одноплідними, а 4 (2,8%) двійні – з ураженням одного плода. Переривання вагітності за медичними показаннями до 22 тиж проведено у 16,7% (24/144), пологами закінчились 83,3% (120/144) випадків. До 22 тиж звернулись для пренатального обстеження 30,6% (44/144) пацієнток, з них 54,5% (24/44) за наявності несприятливого прогнозу обрали переривання вагітності, у решти 45,5% (20/44) вагітність була пролонгована. Терміновими були 92,5% (111/120) пологів, передчасними – 7,5% (9/120). Антенатальну загибель після 22 тиж фіксували у 4,2% (5/120) випадків. Серед дітей, які народились живими, до проведення хірургічної корекції у клініках Інституту померли 25% (18/72), в інших установах – 37,2% (16/43); р>0,05. Післяопераційна летальність становила 13% (7/54) в клініках Інституту та 42,3% (11/26) – в інших установах (р=0,0032). Частота асоційованої патології була достовірно вищою серед дітей, допомогу яким надавали в інших установах (25,6% vs. 5,6%). Однак доля прооперованих пацієнтів достовірно не відрізнялась (60,5% – в інших установах та 75% – в Інституті). Порівняння даних пренатальних досліджень продемонструвало достовірно вищу частоту множинних вад розвитку (26,3% vs. 3,2%), багатоводдя (50,9% vs. 20,6%), правобічної грижі (21,2% vs.6,3%), герніації печінки при лівобічній грижі (81,8% vs. 28,8%) у групі з негативним закінченням вагітності. Заключення. Переважна більшість вагітностей при діафрагмальній грижі у плода закінчились пологами, рівень летальності був високий. Стратегія комплексного пренатального обстеження при вродженій діафрагмальній грижі з визначенням на мультидисциплінарному консиліумі прогнозу та індивідуалізованого плану ведення вагітності і пологів, а також відстроченою хірургічною корекцією дозволяє оптимізувати надання спеціалізованої допомоги та уникнути неефективних оперативних втручань при вкрай тяжких клініко-анатомічних варіантах патології. 2020-09-08T00:00:00Z http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/279 Название: ВАРІАНТИ РОЗТАШУВАННЯ ШЛУНКУ ПРИ РІЗНИХ ТИПАХ ВРОДЖЕНОЇ ДІАФРАГМАЛЬНОЇ КИЛИ У ПЛОДА Авторы: Гребініченко, Г.О.; Гордієнко, І.Ю.; Тарапурова, О.М. Краткий осмотр (реферат): Мета – представити детальну характеристику типових варіантів розташування шлунку при лівобічній вродженій діафрагмальній килі у плода відносно основних топографічних орієнтирів грудної клітки і черевної порожнини, та визначити зв’язок між розташуванням шлунку і анатомічними варіантами патології. Матеріал і методи. Проведено аналіз даних 235 ультразвукових досліджень 157 плодів, як пацієнтів, з лівобічною діафрагмальною килою, що були обстежені в 2007-2020 рр. Результати. В 3 випадках (1,91 %) ідентифікація шлунку та визначення його розташування було неможливим. В решті 154 випадків мали місце наступні типові варіанти позиції шлунку: інтраабдомінальна (22,73 %), інтраторакальна медіальна (12,99 %) та медіальна коса (4,55 %), центрально-вентральна (21,43 %), поперечна (16,23 %), центрально-дорсальна (5,19 %), ретрокардіальна (5,84 %), паравертебральна (2,6 %), лівобічна паракостальна (1,3 %), і лівобічна псевдоанатомічна (7,14 %). При абдомінальній локалізації шлунку в 74,3 % відзначалось зрушення його пілоричного відділу вниз до сечового міхура, в 17,1 % в динаміці вагітності відбулась зміна позиції шлунку на інтраторакальну. Герніація печінки реєструвалась в 14,3 % при інтраабдомінальній позиції шлунку, в 87,5 % при центрально-дорсальній, в 100 % при центрально-вентральній, поперечній, ретрокардіальній, паравертебральній та лівобічній паракостальній. Печінка не визначалась в грудній клітці при медіальній позиції шлунку, ідентифікація печінки була ускладненою при косій медіальній позиції. Висновки. Визначено типові анатомічні варіанти розташування шлунку та інших гернійованих абдомінальних органів в грудній клітці плодів з лівобічною діафрагмальною килою. Запропонована класифікаційна система анатомічних варіантів лівобічної діафрагмальної кили з акцентом на локалізацію шлунку дозволить покращити точність пренатального ультразвукового діагнозу, а також проводити індивідуалізоване прогнозування постнатальних перспектив. 2020-02-21T00:00:00Z