http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/31 2026-11-07T08:40:20Z http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/828 Название: Стан епітеліального бар'єру товстої кишки в дітей із різними клінічними формами виразкового коліту Авторы: Денисова, М.Ф.; Задорожна, Т.Д.; Букулова, Н.Ю.; Арчакова, Т.М. Краткий осмотр (реферат): Мета — проаналізувати стан епітеліального бар'єру товстої кишки в дітей з різними клінічними формами виразкового коліту (ВК). Матеріали та методи. Обстежено 42 дітей з хронічним колітом у стадії загострення, з них 28 дітей з ВК (14 хворих з активною тотальною формою, 14 пацієнтів із сегментарною помірно активною); 14 дітей з хронічним неспецифічним невиразковим колітом становили групу порівняння. Усім хворим проведено загальні лабораторні методи — гемограму, протеїнограму, біохімію крові, визначення концентрації фекального кальпротектину; ендоскопічне дослідження з біопсією всіх відділів товстої кишки та гістологічним дослідженням біоптатів. Результати. Клінічні прояви ВК у періоді загострення оцінені педіатричним індексом активності (PUCAI) і залежали від локалізації та ступеня активності запального процесу. Середній показник PUCAI при активному коліті становив 50,2±1,8 балу, при помірному — 35,3±1,7 балу, при мінімальному — 24,1±1,2 балу, але серед дітей з тотальним активним запальним процесом 19% пацієнтів мали найвищі показники — 65 балів, що відповідало клінічним ознакам маніфестації ВК, які супроводжуються односпрямованими змінами поверхневих (дистрофічні зміни епітелію, деформація крипт, зменшення кількості келихоподібних клітин) і глибинних (дифузна запальна інфільтрація власної пластинки, наявність крипт- абсцесів, криптитів, дилатація судин) структур слизової оболонки товстої кишки, більш виражених при активних тотальних формах ВК. Період загострення ВК характеризується порушенням епітеліального бар'єру слизової оболонки товстої кишки внаслідок зниження синтезу слизу й змін його біохімічних властивостей, низькою експресією секреторного (MUC2) і мембраноасоційованого (MUC4) муцинів, переважно при активних тотальних формах ВК, втратою регуляторного впливу трефоїлового пептиду на регенерацію та захист слизової оболонки кишечника. Висновки. Проведені дослідження на основі патогенетичного підходу до визначення чинників загострення хвороби дали змогу отримати докази на користь вагомої ролі порушень епітеліального бар'єру слизової оболонки товстої кишки, що суттєво доповнює існуючі уявлення про патогенез ВК у дитячому віці. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. 2021-03-17T00:00:00Z http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/827 Название: Патоморфологічні особливості клінічних форм виразкового коліту в дітей Авторы: Денисова, М.Ф.; Задорожна, Т.Д.; Букулова, Н.Ю.; Арчакова, Т.М. Краткий осмотр (реферат): Актуальність. Виразковий коліт (ВК) — хронічне запальне захворювання нез’ясованого походжен- ня, що характеризується клінічно рецидивуючим перебігом з періодами кривавої діареї і патоморфологічно — дифузним запальним процесом у товстій кишці. Проблема виразкового коліту потребує подальшого вивчення клінічних особливостей захворювання з урахуванням локалізації, ступеня активності запального процесу, змін структури слизової оболонки, що буде сприяти підвищенню ефективності діагностики виразкового коліту в дитячому віці. Матеріали та методи. На основі клініко-статистичного аналізу 116 історій хвороби дітей із ВК віком 4–18 років у періоді загострення хвороби вивчені особливості клінічних форм ВК — тотального, сегментарного й дистального. Гістологічно було досліджено 445 біоптатів, отриманих при колоноскопії. Після забору матеріалу біоптати фіксували в 10% формаліні й опрацьовували за загальноприйнятою гістологічною методикою із забарвленням зрізів гематоксилін-еозином і за Ван Гізоном. Результати. У механізмах розвитку загострення ВК суттєве значення мають зміни архітектоніки слизової оболонки товстої кишки, що сприя- ють зниженню резистентності слизового бар’єра, а також порушення кровопостачання — чинник розвитку гемічної гіпоксії. 2020-11-27T00:00:00Z http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/826 Название: FEATURES OF THE CLINIC AND DIAGNOSIS OF CROHN'S DISEASE IN CHILDREN AT THE PRESENT STAGE Авторы: Денисова, М.Ф.; Чернега, Н.В.; Музика, Н.М.; Букулова, Н.Ю.; Арчакова, Т.М.; Дорошенко, О.О. Краткий осмотр (реферат): Based on a retrospective analysis of case histories, the article presents modern data on the features of the clinical course of Crohn's disease in childhood, laboratory, endoscopic and morphological markers of the disease. The symptomatology of Crohn's disease is described in the onset and in the period of the developed clinical picture, depending on the localization of the inflammatory process. 2022-02-22T00:00:00Z http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/825 Название: Стан епітеліального бар’єра слизової оболонки товстої кишки в дитини, хворої на виразковий коліт: клінічний випадок Авторы: Денисова, М.Ф.; Букулова, Н.Ю.; Арчакова, Т.М. Краткий осмотр (реферат): Виразковий коліт (ВК), хронічне прогресуюче автоімунне запальне захворювання слизової обо- лонки товстої кишки, є актуальною проблемою дитячої гастроентерології, медико-соціальна значимість якої визначається неконтрольованим ростом його поширеності серед дитячого населення в усіх країнах світу, високим ризиком тяжких ускладнень, ранньою інвалідизацією. У розвитку хвороби найбільшої значущості набувають генетичні фактори, фактори зовнішнього середовища, стан мікробіоти, щільність епітеліального бар’єра слизової оболонки кишечника, дерегуляція імунологічних реакцій. На сучасному етапі ВК характеризується хронічним рецидивуючим/безперервно рецидивуючим перебігом, раннім дебютом, повільним розвитком основних клінічних ознак хвороби (абдомінальний біль, ректальна кровотеча, зміна частоти й консистенції випорожнень, наявність позакишкових симптомів). Наведено клінічне спостереження пацієнта з хронічним рецидивуючим перебігом ВК, лікування якого протягом 3 років згідно з рекомендаціями ESPGHAN (2018) не дало змоги отримати стійку ремісію захворювання. Оцінка стану епітеліального бар’єра кишечника виявила суттєві зміни експресії основних компонентів слизу — синтезуючих (MUC2), мембраноасоційованих (MUC4) муцинів, трефоїлового пептиду (TFF3), їх патогенетичну значимість у прогресуванні хвороби, доцільність оцінки епітеліального бар’єра кишечника під час моніторингу хворої дитини з ВК. 2023-11-24T00:00:00Z