<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Собрание:</title>
  <link rel="alternate" href="http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/56" />
  <subtitle />
  <id>http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/56</id>
  <updated>2026-04-17T12:11:38Z</updated>
  <dc:date>2026-04-17T12:11:38Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Сучасні підходи до лікування мастопатій та корекції гіперестрогенних станів у жінок фертильного віку</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/501" />
    <author>
      <name>Подольський, Вол.В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Подольський, В.В.</name>
    </author>
    <id>http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/501</id>
    <updated>2023-03-02T17:23:38Z</updated>
    <published>2021-04-05T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Сучасні підходи до лікування мастопатій та корекції гіперестрогенних станів у жінок фертильного віку
Авторы: Подольський, Вол.В.; Подольський, В.В.
Краткий осмотр (реферат): Серед захворювань, які можуть призводити до ненастання вагітності та передчасного переривання планованої вагітності важливе місце посідають гіперестрогенні стани. Порушення синтезу метаболітів естрадіолу значною мірою впливає на розвиток мастопатії, гіперплазії ендометрія, зміни процесів імплантації заплідненої яйцеклітини, розлади процесів обміну речовин в організмі жінки та є фактором ризику розвитку онкологічних захворювань органів репродуктивної системи.&#xD;
На сьогодні актуальність проблеми дисгормональних захворювань жіночої репродуктивної системи, у тому числі і грудних залоз, не викликає сумнівів. При цьому дисгормональні захворювання грудної залози є відображенням гормонального неблагополуччя всього жіночого організму та слугують підґрунтям для розвитку раку грудної залози. Основним методом лікування при дисгормональних&#xD;
процесах залишається замісна гормонотерапія. Однак на сьогодні існує альтернатива гормональним препаратам – негормональні фітотерапевтичні комплекси, основою яких є біологічно активні речовини індол-3-карбінол, екстракт прутняка звичайного та поліфеноли. Вони нормалізують метаболізм естрогенів, володіють антипроліферативною активністю, справляють антиоксидантний ефект, реалізують протипухлинну дію.</summary>
    <dc:date>2021-04-05T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>АНАЛІЗ ВІДНОСНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ДОВЖИНИ ТЕЛОМЕР В ЛЕЙКОЦИТАХ ЖІНОК, ЯКІ ХВОРІЛИ НА COVID-19</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/500" />
    <author>
      <name>Краснєнков, Д.С.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Городна, О.В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Камінська, Т.М.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Подольський, В.В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Подольський, Вол.В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Нечипоренко, М.В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Антипкін, Ю.Г.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Лівшиць, Л.А.</name>
    </author>
    <id>http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/500</id>
    <updated>2023-03-02T17:16:08Z</updated>
    <published>2022-11-18T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: АНАЛІЗ ВІДНОСНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ДОВЖИНИ ТЕЛОМЕР В ЛЕЙКОЦИТАХ ЖІНОК, ЯКІ ХВОРІЛИ НА COVID-19
Авторы: Краснєнков, Д.С.; Городна, О.В.; Камінська, Т.М.; Подольський, В.В.; Подольський, Вол.В.; Нечипоренко, М.В.; Антипкін, Ю.Г.; Лівшиць, Л.А.
Краткий осмотр (реферат): Коронавірусна хвороба (COVID-19) — це гостре інфекційне захворювання дихальних шляхів, збудником якої є новий коронавірус SARS-CoV-2. Глобальна програма вакцинації проти SARS-CoV-2 ще (триває, і захворюваність на COVID-19 у всьому світі значно зменшується. Тим не менш, серед мільйонів (тих, хто пережив COVID-19, чисельні групи будуть потребувати допомоги через посилення клінічних наслідків після COVID-19. Наразі, існує необхідність пошуку молекулярних біомаркерів для моніторингу виникнення (та прогресування пост-ковідного синдрому. З цією метою досліджували відносну середню довжину ділянок хромосом в групах жінок репродуктивного віку: в групі пацієнтів (п = 64), що перехворіли на COVID-19 (та в контрольній групі (п = 42) жінок такого ж віку. Аналіз проводили з використанням методу мульти-плексної монохромної кількісної ПЛР в реальному часі на зразках ДНК виділених з лейкоцитів периферійної крові. За результатами проведеного дослідження встановлено, що відносна середня довжина хромосом в лейкоцитах периферійної крові, в групі хворих на COVID-19 була статистично вірогідно меншою ніж в контрольній групі (р &lt; 0,05). Отримані результати дозволяють стверджувати, що спостережуване вкорочення відносної середньої довжини (теломер у групі пацієнтів, які перехворіли на COVID-19, може бути свідченням (того, що інфекція SARS-CoV-2 може безпосередньо спричинювати ерозію (теломер в клітинах крові, зокрема, в лейкоцитах. Таким чином, визначення відносної середньої довжини (теломер може бути інформативним прогностичним маркером для оцінки ризику (тяжкості перебігу захворювання на COVID-19 (та розвитку пост-ковідного синдрому.</summary>
    <dc:date>2022-11-18T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>КЛІНІЧНА ТА УЛЬТРАЗВУКОВА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ЗДОРОВ’Я ЖІНОК ФЕРТИЛЬНОГО ВІКУ, ЯКІ КУРЯТЬ І МАЮТЬ МЕТАБОЛІЧНИЙ СИНДРОМ</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/499" />
    <author>
      <name>Подольський, Вол.В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Подольський, В.В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Бугро, В.В.</name>
    </author>
    <id>http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/499</id>
    <updated>2023-03-02T17:01:53Z</updated>
    <published>2022-10-04T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: КЛІНІЧНА ТА УЛЬТРАЗВУКОВА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ЗДОРОВ’Я ЖІНОК ФЕРТИЛЬНОГО ВІКУ, ЯКІ КУРЯТЬ І МАЮТЬ МЕТАБОЛІЧНИЙ СИНДРОМ
Авторы: Подольський, Вол.В.; Подольський, В.В.; Бугро, В.В.
Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження: визначити клінічні та ультразвукові показники, за якими можна з’ясувати необхідність подальшого обстеження жінок фертильного віку, які курять і мають метаболічний синдром (МС), щодо ризику розвитку в них соматичної патології або захворювань органів репродуктивної системи&#xD;
Матеріали і методи. Обстежено дві групи жінок фертильного віку: перша – 20 жінок, які курили й мали МС, друга – 20 жінок, які курили й не мали МС. Усіх жінок було опитано за допомогою спеціально розробленого опитувальника про стан загального й репродуктивного здоров’я. УЗД органів черевної порожнини та малого таза проводили із застосуванням конвексного і трансвагінального датчиків за наявними протоколами.&#xD;
Результати. Жінки першої групи мали вищий індекс маси тіла та інші параметри ожиріння, що є досить типовим для МС. Жінки другої групи курили більше сигарет на день. Виявлений ранній початок менструальної функції в жінок із МС може бути проявом порушень гормонального гомеостазу наприкінці&#xD;
пубертатного періоду з переважанням секреції естрадіолу та недостатності синтезу прогестерону в другій фазі менструального циклу. Великий обсяг крововтрати під час менструації та болісні менструації в жінок першої групи можуть бути проявом аденоміозу, що підтверджує наявність ехопозитивних і ехонегативних включень у міометрії та потовщення стінок матки. У значної кількості пацієнток з МС під час УЗД виявлено мультифолікулярні зміни в яєчниках, що може свідчити про наявність синдрому полікістозних яєчників, з огляду на зміни індексу маси тіла й структури яєчників у відповідь на гіперестрогенемію. Тривала маніфестація МС також негативно впливала на стан органів черевної порожнини, про що свідчать ехопозитивні включення в паренхімі печінки та підшлункової залози, що є проявом перенесених запальних захворювань цих органів.&#xD;
Висновки. Поєднання тривалого тютюнокуріння і МС призводить до більш виразних змін органів репродуктивної системи та черевної порожнини, що зі свого боку розширює спектр рекомендованих методів інструментального обстеження для таких жінок.</summary>
    <dc:date>2022-10-04T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ ЧИННИКИ МОЖЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ КОРОНАВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ СЕРЕД ЖІНОК ФЕРТИЛЬНОГО ВІКУ</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/498" />
    <author>
      <name>Подольський, В.В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Антипкін, Ю.Г.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Подольський, Вол.В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Уманець, Т.Р.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Камінська, Т.М.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Лівшиць, Л.А.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Руденко, С.А.</name>
    </author>
    <id>http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/498</id>
    <updated>2023-03-02T16:56:36Z</updated>
    <published>2021-11-05T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ ЧИННИКИ МОЖЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ КОРОНАВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ СЕРЕД ЖІНОК ФЕРТИЛЬНОГО ВІКУ
Авторы: Подольський, В.В.; Антипкін, Ю.Г.; Подольський, Вол.В.; Уманець, Т.Р.; Камінська, Т.М.; Лівшиць, Л.А.; Руденко, С.А.
Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження: визначити чинники ризику поширення коронавірусної інфекції серед жінок фертильного віку.&#xD;
Матеріали та методи. Проведено аналіз медичної документації (історій хвороб та анкетування) 60 жінок фертильного віку, які лікувалися від коронавірусної інфекції. Після аналізу медико- соціальних факторів обстежених жінок було розподілено на групи за віком. Чинники ризику настання коронавірусної хвороби аналізували шляхом розрахунку співвідношення шансів за методом Вальда при p &lt; 0,05.&#xD;
Результати. Оцінювання співвідношення шансів настання коронавірусної хвороби залежно від характеру праці жінок різних вікових груп показало, що при напруженому характері праці ризик настання захворювання збільшується у 2,5 раза у віковій групі до 30 років, що також підтверджує аналіз попередніх показників. Причина може бути в тому, що жінки молодшої вікової групи при помірно напруженому характері праці мають більше можливостей для відвідування масових заходів і місць скупчення людей. У структурі екстрагенітальних захворювань у жінок, які хворіли на COVID-19, шанси настання захворювання зростали у 2,6 раза в осіб, які мали в анамнезі хронічний тонзиліт. Серед жінок з інфекційними недугами в анамнезі співвідношення шансів настання коронавірусної хвороби було вищим в осіб віком понад 30 років, які хворіли на коклюш, що може вказувати на близькі механізми розвитку цих захворювань, адже збудник коклюшу також проникає через верхні дихальні шляхи, а перебіг захворювання може супроводжуватися неврологічною симптоматикою – появою судом та бронхоспазмом.&#xD;
Висновки. Отримані дані дають змогу відокремити більш вузьку когорту жінок фертильного віку, які можуть захворіти на коронавірусну інфекцію. Це надалі дозволить розробити пропозиції щодо ефективнішого розподілу вакцин серед жіночого населення України та знизити поширеність коронавірусної інфекції.</summary>
    <dc:date>2021-11-05T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

