DSpace Общество:

РЕЗОЛЮЦІЯ VII МІЖНАРОДНОГО ФОРУМУ ЕКСПЕРТІВ ІЗ МЕНОПАУЗАЛЬНОЇ ГОРМОНАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ

2026-04-23T09:00:51Z

Название: РЕЗОЛЮЦІЯ VII МІЖНАРОДНОГО ФОРУМУ ЕКСПЕРТІВ ІЗ МЕНОПАУЗАЛЬНОЇ ГОРМОНАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ Авторы: Татарчук, Т.Ф.; Педаченко, Н.Ю.; Гребеннікова, Г.О.; Громова, О.Л.; Каюмова, Д.Т.; Яшина, О.Г.; Агабабян, Л.Р.; Бегімбекова, Л.М.; Гафурова, Ф.А.; Гегечкорі, М.А.; Джаімбетова, А.П.; Єрмоленко, Т.О.; Єфіменко, О.О.; Єшимбетова, Г.З.; Захаренко, Н.Ф.; Іргашева, С.У.; Копобаєва, І.Л.; Косей, Н.В.; Крістесашвілі, Д.І.; Мікаілзаде, П.Н.; Мирзабєкова, Г.Т.; Мневець, Р.О.; Муратова, Ш.Д.; Персоян, І.Г.; Пирогова, В.І.; Рожковська, Н.М.; Ставінська, Л.В.; Укибасова, Т.М. Краткий осмотр (реферат): 18 листопада 2025 року в Києві відбувся VII Міжнародний форум експертів із менопаузальної гормональної терапії (МГТ). Сучасний підхід до призначення МГТ полягає не в розв’язанні питання доцільності її призначення, а у виборі оптимальної форми для конкретної жінки. Різні шляхи введення гормонів мають відмінні фармакокінетичні властивості та вплив на метаболізм, систему коагуляції і соматичне здоров’я жінки. Рекомендації Європейського товариства менопаузи й андропаузи підкреслюють доцільність застосування комбінованої МГТ для покращення глікемічного профілю та відтермінування розвитку цукрового діабету з перевагою метаболічно нейтральних гестагенів – прогестерону та дидрогестерону. Трансдермальні естрогени надходять безпосередньо в системний кровотік, мінімізуючи вплив на печінку та коагуляцію, що робить їх методом вибору в жінок із підвищеним ризиком венозних тромбозів, ожирінням або гіпертригліцеридемією. Водночас ефективність трансдермальної МГТ характеризується значною міжіндивідуальною варіабельністю. МГТ є ефективним антирезорбентним методом профілактики остеопорозу та переломів. Клінічні дослідження засвідчують достовірне підвищення мінеральної щільності кісткової тканини та зниження ризику переломів у жінок на тлі застосування МГТ, зокрема комбінації естрадіолу з дидрогестероном. Своєчасно розпочата МГТ (протягом перших 10 років після менопаузи) також асоціюється зі зниженням загальної смертності, серцево-судинних ускладнень і нейродегенеративних захворювань. Індивідуальний вибір форми МГТ є ключовим чинником її безпеки та клінічної ефективності. Особливу увагу в процесі підбору МГТ у пацієнток із внутрішньоматковою системою з левоноргестрелом слід приділяти онкологічній безпеці, зокрема ризику раку молочної залози. Дані систематичних оглядів і метааналізів свідчать, що застосування естрогенів не підвищує цього ризику, тоді як він значною мірою залежить від типу гестагену. Прогестерон і дидрогестерон мають найбільш сприятливий профіль безпеки щодо молочної залози порівняно із синтетичними гестагенами, що підтверджено результатами масштабних досліджень. Психоемоційні та сексуальні розлади (тривожність, депресія, порушення сну, зниження лібідо) є поширеними в перименопаузі та значною мірою зумовлені системним естрогенодефіцитом, який впливає на нейрометаболічний, судинний і нейроендокринний гомеостаз. Висока частота цих порушень обґрунтовує необхідність комплексної діагностики та індивідуалізованої МГТ у жінок у перименопаузі.

АНОМАЛЬНІ МАТКОВІ КРОВОТЕЧІ ТА ГІПЕРМЕНСТРУАЛЬНИЙ СИНДРОМ: НОВІ КЛІНІЧНІ ГОРИЗОНТИ

2026-04-23T08:53:22Z

Название: АНОМАЛЬНІ МАТКОВІ КРОВОТЕЧІ ТА ГІПЕРМЕНСТРУАЛЬНИЙ СИНДРОМ: НОВІ КЛІНІЧНІ ГОРИЗОНТИ Авторы: Татарчук, Т.Ф.; Косей, Н.В.; Регеда, С.І.; Борисова, Л.О.; Крисенко, Т.Е.; Мневець, Р.О. Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження: визначити клінічну ефективність комбінованої негормональної терапії в жінок репродуктивного віку з гіперменструальним синдромом, зокрема вплив симптоматичного лікування транексамовою кислотою із додаванням фітотерапевтичного препарату Тазалок на обсяг менструальної крововтрати, тривалість кровотечі, показники залізообміну, нейровегетативний статус та якість життя. Матеріали та методи. Проведено проспективне порівняльне клінічне спостереження за участю 100 жінок репродуктивного віку з аномальними матковими кровотечами за типом гіперменструального синдрому, яких розподілено на дві групи по 50 осіб. І група отримувала транексамову кислоту під час менструації. ІІ група – транексамову кислоту в поєднанні з препаратом Тазалок. Динамічне оцінювання проводилося на початку лікування та через 1, 2 і 3 місяці. Обсяг менструальної крововтрати визначався за шкалою Pictorial Blood Loss Assessment Chart (PBAC), тривалість кровотечі – у днях. Визначалися також рівні гемоглобіну, феритину, фолікулостимулювального та лютеїнізувального гормонів, естрадіолу, прогестерону, пролактину й кортизолу. Нейровегетативні та психоемоційні скарги аналізували до лікування та через 3 місяці після його початку. Якість життя оцінювалася за опитувальником SF-36. Результати. Упродовж 3 місяців в обох групах спостерігалося вірогідне зменшення менструальної крововтрати та скорочення тривалості кровотечі порівняно з вихідними показниками (p < 0,05). Через 3 місяці обсяг крововтрати становив 86,3 ± 7,7 мл у І групі та 63,4 ± 5,1 мл у ІІ групі, причому показник у ІІ групі був статистично нижчим (p = 0,017). Тривалість менструації зменшилась до 6,3 ± 0,25 дня в І групі та до 5,2 ± 0,21 дня в ІІ групі; міжгрупова різниця була вірогідною вже через місяць (p = 0,0045) і зберігалася через 3 місяці (p = 0,0014). У ІІ групі частота абсолютного зникнення симптомів була вищою за наявності гіперменореї (54 проти 36%), метрорагії (48 проти 40%) та міжменструальних кровотеч (40 проти 32%), а частка випадків без клінічних змін – нижчою (4–6 проти 10–14% у І групі). На тлі зниження крововтрати відбулося вірогідне відновлення показників залізообміну (підвищення гемоглобіну та феритину). У ІІ групі зафіксовано більш виражену позитивну динаміку гормонального профілю (підвищення рівня прогестерону, зміни співвідношення фолікулостимулювального й лютеїнізувального гормонів, зниження концентрації пролактину та кортизолу; p < 0,05) та послідовніше зменшення нейровегетативних і психоемоційних скарг. Висновки. Комбінована негормональна терапія з додаванням фітотерапевтичного препарату Тазалок до транексамової кислоти асоціюється зі швидшим і вираженішим контролем гіперменструального синдрому, кращим відновленням гемоглобіну та феритину, позитивною динамікою ендокринних маркерів і помітнішим зменшенням нейровегетативних і психоемоційних симптомів порівняно з ізольованим застосуванням транексамової кислоти.

СКРИНІНГ РАКУ ШИЙКИ МАТКИ З ПОГЛЯДУ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ

2026-04-23T08:49:29Z

Название: СКРИНІНГ РАКУ ШИЙКИ МАТКИ З ПОГЛЯДУ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ Авторы: Калугіна, Л.В.; Татарчук, Ю.В.; Татарчук, Т.Ф. Краткий осмотр (реферат): Мета огляду: визначити роль сімейного лікаря в профілактиці раку шийки матки та оцінити можливі перешкоди й перспективи для такої ролі; розглянути можливості використання штучного інтелекту в процесі оцінювання результатів рідинної цитології; визначити можливі ефекти впровадження інноваційних технологій у методики проведення цервікального скринінгу. Матеріали та методи. Застосовано бібліосемантичний та аналітичний методи. Пошук релевантних джерел здійснювався в міжнародних наукометричних базах даних: PubMed, Scopus, Web of Science, DOAJ, опублікованих від 2016 до 2026 року включно. Аналіз даних літератури. Більшість жінок із цільових груп, які підлягають цервікальному скринінгу, мають уявлення щодо вірусу папіломи людини, але недооцінюють його провідної ролі у розвитку раку шийки матки. Внаслідок цього вони в той чи інший спосіб уникають участі в програмах скринінгу, посилаючись на різноманітні причини (логістична, комунікаційна, фінансова тощо). Додатковим фактором є недостатні обізнаність і переконаність лікарів щодо можливостей корекції зазначених причин. Серед компетентностей сімейного лікаря (і первинної ланки медичної допомоги загалом) особливо виділяється проактивний моніторинг пріоритетних цільових груп та їх організація. Окремо варто виділити можливість самостійного забору матеріалу пацієнткою, що суттєво полегшує процес скринінгу та збільшує охоплення жінок. Наступним аспектом є якість виконання лабораторної діагностики. Можливою є більша частота помилок через втому спеціаліста внаслідок великого обсягу механічної роботи. З огляду на суттєвий розвиток штучного інтелекту, використання якого дає змогу досягти високого рівня достовірності в аналізі типових візуальних патернів, стає можливим залучати спеціалістів виключно до розгляду спірних або складних випадків, що покращує загальний рівень діагностики. Висновки. Розвиток та впровадження дієвої організаційно-функціональної моделі роботи первинної ланки (особливо лікаря загальної практики – сімейної медицини) має бути пріоритетним в умовах обмежених ресурсів системи охорони здоров’я. Це дасть змогу збільшити охоплення, підвищити прихильність населення до турботи про своє здоров’я та посилити авторитетність слів медичних працівників. Звісно, це буде неможливо без належної освіти (зокрема, у сфері соціалізації та комунікації) медичних працівників. Інтеграція штучного інтелекту та методу рідинної цитології знижує ризик пропуску передракових станів, підвищує якість діагностики та формує довіру до результатів аналізу не лише в жінок, які проходять обстеження, а й у населення загалом.

НУТРИТИВНА ПІДТРИМКА ЖІНОЧОГО ЗДОРОВ’Я В УМОВАХ ХРОНІЧНОГО СТРЕСУ (САПЛЕМЕНТАЦІЯ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ)

2026-04-23T08:45:59Z

Название: НУТРИТИВНА ПІДТРИМКА ЖІНОЧОГО ЗДОРОВ’Я В УМОВАХ ХРОНІЧНОГО СТРЕСУ (САПЛЕМЕНТАЦІЯ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ) Авторы: Герман, Д.Г.; Татарчук, Т.Ф.; Калугіна, Л.В.; Юско, Т.І.; Пархоменко, О.Г. Краткий осмотр (реферат): Обґрунтування. Репродуктивне здоров’я жінок є надзвичайно вразливим до нутритивних дефіцитів, які посилюються в умовах кризи. Попри очевидну роль нутрієнтів, у вітчизняній гінекологічній практиці все ще бракує інтегрованих стратегій персоніфікованої нутритивної корекції. Мета огляду: наукове обґрунтування ролі мікронутрієнтного статусу в підтримці адаптаційного потенціалу жінок в умовах хронічного стресу та визначення стратегій персоніфікованої корекції. Матеріали та методи. Проведено системний аналіз наукових даних (бази даних PubMed, Google Scholar) щодо нутритивного статусу жінок, опублікованих від березня 2015 до березня 2025 року включно. Використано наративний огляд та порівняльний аналіз біологічної цінності продуктів. Аналіз літературних даних. У результаті проведеного системного огляду літературних джерел виявлено, що 70–80% жінок у світі страждають від полігіповітамінозу. Відомості щодо досліджень йоду та селену підтверджують їхню фундаментальну роль не лише в тиреоїдному гомеостазі, а й у профілактиці естрогенозалежних захворювань молочної залози. За умов хронічного стресу достатнє споживання магнію та цинку є критичним для модуляції нервової та імунної систем, а також метаболічного статусу. Навіть за умови свідомого ставлення до харчування, сучасні жінки стикаються з проблемами «фітатного бар’єра» та низької біодоступності заліза. В умовах внутрішнього переміщення та економічної нестабільності раціон часто стає монотонним (переважно зерновим). Це пояснює, чому залізодефіцитна анемія залишається епідемічною проблемою, незважаючи на доступність харчових продуктів. Стрес замикає порочне коло: дефіцит нутрієнтів знижує поріг стресостійкості, а кожна нова стресова подія ще сильніше виснажує мікроелементне депо. Висновки. Впровадження інтегрованих стратегій саплементації з використанням мультивітамінних і мінеральних комплексів є необхідним кроком для збереження репродуктивного та соматичного здоров’я жінок в умовах хронічного стресового стану.