DSpace Общество:

Exploring awareness, attitudes and clinical practices of Ukrainian health professionals regarding human papillomavirus and vaccination: a qualitative study

2026-04-04T12:08:51Z

Название: Exploring awareness, attitudes and clinical practices of Ukrainian health professionals regarding human papillomavirus and vaccination: a qualitative study Авторы: Татарчук, Т.Ф.; Калугіна, Л.В.; Антипкін, Ю.Г.; Тутченко, Т.М.; Дунаєвська, В.В.; Татарчук, Ю. Краткий осмотр (реферат): Introduction Cervical cancer, a preventable disease, remains a significant public health issue in Ukraine, characterised by low human papillomavirus (HPV) vaccination rates and systemic healthcare challenges exacerbated by the ongoing war. To improve the situation with HPV vaccination, understanding the perspective of healthcare professionals (HCPs) is crucial. Aim This study aimed to assess the knowledge, awareness and clinical practices of Ukrainian HCPs regarding HPV, HPV- related diseases and vaccination. It sought to identify their readiness to recommend vaccination, the barriers they face and the impact of the full- scale Russia–Ukrainian war on these aspects. Methods A qualitative exploratory study was conducted using the Knowledge, Attitude and Practice (KAP) framework. Data were collected through 12 focus group discussions, 10 in- depth semistructured interviews and short questionnaires with 60 HCPs (gynaecologists, paediatricians, general practitioners, nurses and key decision- makers) across four macroregions of Ukraine in July 2023. A descriptive thematic analysis was performed on the transcribed data. Results The study found support for HPV vaccination among HCPs, who recognise it as a critical cancer prevention tool. However, significant barriers impede its implementation. These include organisational challenges like the vaccine’s high cost and non- mandatory status, professional issues such as knowledge gaps and prevalent misconceptions (eg, belief in natural immunity, doubts about vaccine safety), particularly among non- gynaecological specialists, and low public awareness of the HPV–cancer link. The war has intensified these barriers by shifting priorities and disrupting services, yet it has also paradoxically increased vaccine awareness among Ukrainians who have been abroad. Conclusion The successful rollout of Ukraine’s national HPV vaccination programme requires a comprehensive strategy. Merely adding the vaccine to the schedule is insufficient. It must be accompanied by robust state funding to ensure it is free, a large- scale public information campaign to combat misinformation and raise awareness and targeted continuing medical education to close knowledge gaps and empower HCPs to recommend the vaccine confidently.

Застосування та прийнятність методів контрацепції серед військовослужбовиць в Україні

2026-03-25T10:31:54Z

Название: Застосування та прийнятність методів контрацепції серед військовослужбовиць в Україні Авторы: Косей, Н.В.; Татарчук, Т.Ф.; Плаксієва, К.Д.; Токар, Г.А.; Козлов, О.С. Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження: оцінка рівня обізнаності та практики використання сучасних методів контрацепції серед військовослужбовиць, а також аналіз чинників, що впливають на відмову від засобів гормональної контрацепції (ГК), з урахуванням специфічних потреб військової служби. Матеріали та методи. Проведено онлайн-опитування 431 жінки-військовослужбовиці щодо контрацептивної поведінки, застосування ГК та причин відмови від неї. До І групи увійшли жінки, які не перебували в зоні бойових дій (ЗБД) (n = 233); до ІІ - ті, що перебували в ЗБД до 1 міс. (n = 82); до ІІІ - від 1 до 6 міс. (n = 69); до IV - понад 6 міс. (n = 47). Результати. Найнижчий рівень застосування контрацепції (26,83%) відзначено серед жінок із перебуванням у ЗБД до 1 міс., тоді як найвищий показник (53,19%) зафіксовано в IV групі. У всіх групах переважала бар’єрна контрацепція (> 60%). Частота застосування оральних контрацептивів (ОК) достовірно зростала зі збільшенням тривалості перебування в ЗБД та досягала 28,0% у IV групі. Загальна частка використання ГК (ОК та внутрішньоматкових) зростала з 7,73% у І групі до 19,15% у IV групі. Основними причинами відмови від ГК були відсутність суб’єктивної потреби (50,00-61,86%), страх побічних ефектів (24,14%) та недостатня поінформованість (13,02-18,42%). Висновки. Рівень використання контрацепції серед військовослужбовиць в Україні залишається невисоким, а найпоширенішим методом є бар’єрна контрацепція (презерватив). Жінки з тривалішим досвідом служби частіше застосовують ОК. Основними причинами відмови військовослужбовиць від ГК є відсутність потреби, недостатня поінформованість, побоювання щодо побічних ефектів і наявність протипоказань. Отримані результати дослідження підкреслюють необхідність регулярного та структурованого інформування жінок-військовослужбовиць про сучасні, зокрема довготривалі оборотні методи контрацепції, їхню ефективність і додаткові переваги.

ВАГІНАЛЬНИЙ МІКРОБІОМ У ВАГІТНИХ ЖІНОК ІЗ ГІПЕРПРОЛІФЕРАТИВНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ МАТКИ

2025-07-16T09:08:33Z

Название: ВАГІНАЛЬНИЙ МІКРОБІОМ У ВАГІТНИХ ЖІНОК ІЗ ГІПЕРПРОЛІФЕРАТИВНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ МАТКИ Авторы: Шевчук, О.В. Краткий осмотр (реферат): Вагінальна мікробіота відіграє важливу роль в здоров’ї жінок репродуктивного віку із гіперпроліферативними захворюваннями матки (ГПЗМ), зокрема, з аденоміозом, лейоміомою матки, поліпами та/або гіперплазією ендометрія. Мета дослідження: в ивчити особливості вагінального мікробіому у вагітних жінок із гіперпроліферативними захворюваннями матки. Матеріали та методи. У нашому дослідженні ми вивчали вагінальний мікробом у 680 вагітних жінок репродуктивного віку, які спостерігались і розроджені у ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства Національної академії медичних наук України» протягом 2018-2024р. Із них до першої, основної групи увійшло 517 вагітних жінок із поєднанням ГПЗМ, які включали: ендометріоз матки (аденоміоз), лейоміому матки, поліпи ендометрія, залозисту гіперплазію ендометрія. Поліпи ендометрія та залозиста гіперплазія ендометрія були видалені до вагітності під час гістероскопії. 82 вагітні без ГПЗМ склали 2 групу порівняння та 81 здорова вагітна – 3 контрольну групу. Дослідження проспективне, когортне рандомізоване. Дослідження проведено з урахуванням основних принципів Гельсінської декларації з біометричних досліджень та повноважень GCNICN (1996р.) згідно з біометричними нормами з дотриманням принципів конфіденційності та етики (витяг з протоколу № 5 від 24.06.2020р. засідання комісії з біоетики та деонтології ДУ»ІПАГ ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України»). Статистичне оброблення результатів дослідження проводили з використанням стандартних програм Microsoft Ехсеl 5,0 та Statistica 6,0. Параметричні методи застосовували для кількісних ознак з нормальним розподілом. Описувальна статистика включала в себе розрахунок середніх арифметичних величин (М), середньоквадратичне відхилення (SD) та 95% довірчий інтервал (ДІ 95%). Відмінності середніх величин вважали значущими з рівнем ймовірності не менше 95% (р<0,05). Результати. Встановлено, що нормоценоз у вагітних жінок із ГПЗМ був виявлений у 40,8% обстежених. У вагітних із ГПЗМ частіше виявляли Ureaplasma urealyticum (18,3%), Mycoplasma genitalium (11,1%), CMV (61,8%) та HSVI (87,3%). Chlamydia trachomatis виявлялась у 4,9% вагітних із ГПЗМ. Якщо у 2018-2020 рр. Ureaplasma urealyticum та Mycoplasma genitalium виявлялись в середньому у 31% вагітних із ГПЗМ, то в 2021-2024 рр. – у 9% жінок, Chlamydia trachomatis виявлялась у 2018-2020 рр. у 17%, в 2021-2024 рр. – в 3% вагітних із ГПЗМ. Виявлено збільшення контамінації піхви представниками облігатної анаеробної мікрофлори (20,3%) в основному за рахунок Gardnerella vaginalis та Atopobium vaginae на фоні дефіциту лактобацил (p<0,05). Спектр аеробної умовно-п атогенної мікрофлори в мікробіоті піхви вагітних жінок із ГПЗМ характеризувався переважанням Escherichia Coli (27,8%), Streptococcus virіdans 20,0%, Streptococcus faecalis 19,3%. Висновки. У вагітних жінок із гіперпроліферативними захворюваннями матки (аденоміозом, лейоміомою матки; перенесеними до вагітності поліпами ендометрію та/або гіперплазією ендометрію) виявлено порушення мікробіоценозу піхви, що проявлялось збільшення контамінації піхви представниками облігатної анаеробної та аеробної умовно- патогенної мікрофлори на фоні дефіциту лактобацил.

ВПЛИВ ЛЕЙОМІОМИ МАТКИ НА УСКЛАДНЕННЯ ПЕРШОГО ТРИМЕСТРУ ВАГІТНОСТІ

2025-04-09T10:44:38Z

Название: ВПЛИВ ЛЕЙОМІОМИ МАТКИ НА УСКЛАДНЕННЯ ПЕРШОГО ТРИМЕСТРУ ВАГІТНОСТІ Авторы: Шевчук, О.В.; Дубчак, А.Є.; Корнацька, А.Г. Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження – вивчити особливості ускладнень першого триместру вагітності у жінок із лейоміомою матки, які не оперувались до вагітності порівняно з тими, яким була проведена консервативна міомектомія. Матеріали та методи. Обстежено 514 вагітних жінок, із них 456 мали лейоміому (перша, основна група). 351 вагітна з лейоміомою були без хірургічного лікування до вагітності (1а підгрупа) та 105 вагітних були після консервативної міомек- томії (59 пацієнток було після лапароскопічної міомектомії субсерозного вузла або гістероскопічної – субмукозного вузла з коагуляцією ложа (1б підгрупа), 46 вагітних – після лапаротомічної міомектомії (1в підгрупа)). Групу порівняння склали 82 вагітні жінки без лейоміоми з ускладненнями вагітності. До контрольної, 3 групи, увійшла 81 вагітна жінка без лейоміоми та без ускладнень вагітності. Результати досліджень та їх обговорення. Проведені дослідження свідчать про те, що загроза переривання ва- гітності в ранні терміни, ретрохоріальна гематома, низька плацентація частіше зустрічались у жінок з лейоміомою, ніж в групі, яким була проведена консервативна міомектомія до вагітності. Залежно від проведеного лікування лейоміоми вагініт частіше зустрічався у вагітних 1а підгрупи – майже у кожної третьої пацієнтки, який потребував санації. У вагітних 1б та 1в підгрупи – майже у кожної п’ятої. Можливо, на фоні інфекційного фактора у вагітних основної групи виникала загроза переривання вагітності. Висновки. Проведені дослідження свідчать про необхідність консервативної міомектомії у жінок із лейоміомою матки на прегравідарному етапі, що дає можливість зменшити ускладнення перебігу першого триместру вагітності.