<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Общество:</title>
  <link rel="alternate" href="http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/43" />
  <subtitle />
  <id>http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/43</id>
  <updated>2026-10-16T04:55:30Z</updated>
  <dc:date>2026-10-16T04:55:30Z</dc:date>
  <entry>
    <title>ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ПЕРИФЕРИЧНОЇ ЕНЗИМНОЇ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ У ЖІНОК ІЗ ЗАГРОЗОЮ ПЕРЕРИВАННЯ ВАГІТНОСТІ ТА НЕВИНОШУВАННЯМ</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/715" />
    <author>
      <name>Скрипченко Н.Я.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Воробйова І.І.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Лозова Л.А.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Ткаченко В.Б.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Живецька-Денисова А.А.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Шамаєва О.В.</name>
    </author>
    <id>http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/715</id>
    <updated>2026-10-15T08:17:37Z</updated>
    <published>2025-09-17T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ПЕРИФЕРИЧНОЇ ЕНЗИМНОЇ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ У ЖІНОК ІЗ ЗАГРОЗОЮ ПЕРЕРИВАННЯ ВАГІТНОСТІ ТА НЕВИНОШУВАННЯМ
Авторы: Скрипченко Н.Я.; Воробйова І.І.; Лозова Л.А.; Ткаченко В.Б.; Живецька-Денисова А.А.; Шамаєва О.В.
Краткий осмотр (реферат): Попри численні науково-практичні розробки для оптимізації перебігу вагітності, рівень репродук- тивних втрат залишається практично незмінним. Одним із основних чинників втрат бажаних вагітностей все ще позиціонує невиношування (НВ). Наразі встановлено, що лише 30,0 % всіх запланованих вагітностей закінчу- ються пологами, останні 70,0 % – самовільно перериваються у різні терміни. При цьому, 20,0 % із них формують клінічні втрати, а останні 50,0 % – перериваються у зовсім малому терміні, ще до настання чергової менструації. Найголовніші чинники НВ – хронічні та малосимптомні інфекційно-запальні процеси. При цьому,  локалізація інфекційного процесу не обмежується лише органами репродуктивної системи. Зрушення, до яких призво- дять запальні процеси, пов’язані з активацією перикисного окислення ліпідів (ПОЛ) і накопиченням цілого ряду токсичних метаболітів, які порушують функціональний стан відповідних органів та систем організму, що може спричинити появу імунологічних, гормональних та тромбофілічних розладів.</summary>
    <dc:date>2025-09-17T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>РОЛЬ ОКСИДАТИВНОГО СТРЕСУ В ГЕНЕЗІ НЕВИНОШУВАННЯ ВАГІТНОСТІ</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/714" />
    <author>
      <name>Живецька-Денисова А. А.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Воробйова І. І.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Скрипченко Н. Я.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Ткаченко В. Б.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Лозова Л. А</name>
    </author>
    <author>
      <name>Рудакова Н. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Толкач С. М.</name>
    </author>
    <id>http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/714</id>
    <updated>2026-10-15T08:07:14Z</updated>
    <published>2025-09-17T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: РОЛЬ ОКСИДАТИВНОГО СТРЕСУ В ГЕНЕЗІ НЕВИНОШУВАННЯ ВАГІТНОСТІ
Авторы: Живецька-Денисова А. А.; Воробйова І. І.; Скрипченко Н. Я.; Ткаченко В. Б.; Лозова Л. А; Рудакова Н. В.; Толкач С. М.
Краткий осмотр (реферат): В сучасних реаліях значення впливу довкілля на здоров’я людини є надзвичайно важливим. Порушен- ня стабільності біологічних мембран лежить в основі розвитку патологічних процесів в організмі. Хоч минуло вже 39 років після аварії на ЧАЕС, її наслідки все ще мають вплив. Невиношування вагітності (НВ) – актуальна проблема сьогодення. Фактори НВ різноманітні. Сценарії вагітності відрізняються, незважаючи на схожість чин- ників. Відповідь у виявленні інкорпорованого в плаценту радіоцезію (137Cs). Його внутрішній вплив порушує гісто-архітектоніку плаценти. Вагітність переривається через плацентарну дисфункцію. Екстремальні ефекти за- лежать від дози 137Cs. В організм радіоцезій надходить аліментарним шляхом за біологічним ланцюгом «росли- ни – травна система тварин – продукти харчування». Забруднення екосистем радіацією спричиняє опромінення людського організму. Тривалий вплив малих доз радіації може мати серйозніші наслідки, ніж короткочасне силь- не опромінення. Дія 137Cs пов’язана з його проникненням у кровообіг та накопиченням у високочутливих до радіації тканинах, зокрема у плаценті. Основним чинником переривання вагітності є виснаження функціональних можливостей плаценти.</summary>
    <dc:date>2025-09-17T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Біохімічні маркери невиношування вагітності, пов’язані з інтраплацентарним накопиченням 137Cs</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/704" />
    <author>
      <name>Живецька-Денисова А.А.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Воробйова І.І.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Лозова Л.А</name>
    </author>
    <id>http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/704</id>
    <updated>2026-10-14T18:37:59Z</updated>
    <published>2024-12-29T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Біохімічні маркери невиношування вагітності, пов’язані з інтраплацентарним накопиченням 137Cs
Авторы: Живецька-Денисова А.А.; Воробйова І.І.; Лозова Л.А
Краткий осмотр (реферат): Неможнанедооцінювативпливнавколишньогосередовищаназдоров’ялюдинивсучаснихумовах.Вивченняпатогенезу захворювань неможливе без встановлення факторів дестабілізації біологічних мембран–основипатологічних реакцій в організмі людини. У статті висвітлюється проблема перекисного окиснення ліпідів та ан−тиоксидантного захисту, пов’язаназ накопиченням радіоцезію в плаценті.&#xD;
Мета:визначитибіохімічнімаркериневиношуваннявагітності,пов’язанізнакопиченням137Csуплаценті.</summary>
    <dc:date>2024-12-29T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Морфологічні та імуно-гістохімічні особливості пошкодження плаценти внаслідок інкорпорування 137Cs</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/703" />
    <author>
      <name>Живецька-Денисова А.А.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Воробйова І.І.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Скрипченко Н.Я.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Задорожна Т.Д.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Ткаченко В.Б.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Бондаренко Ю.М.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Стрижак С.К.</name>
    </author>
    <id>http://dspace-ipag.com.ua/jspui/handle/123456789/703</id>
    <updated>2026-10-14T18:34:23Z</updated>
    <published>2022-12-15T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Морфологічні та імуно-гістохімічні особливості пошкодження плаценти внаслідок інкорпорування 137Cs
Авторы: Живецька-Денисова А.А.; Воробйова І.І.; Скрипченко Н.Я.; Задорожна Т.Д.; Ткаченко В.Б.; Бондаренко Ю.М.; Стрижак С.К.
Краткий осмотр (реферат): Дослідження присвячується36-й річниці аварії на Чорнобильській АЕС&#xD;
(ЧАЕС).Екологічна катастрофа,щосталася черезаварію на ЧАЕС,немаєсвітовиханалогівзарізноманіттямрадіонуклідів,якіпотрапилиунавколишнєсередовище,площеюураженняйтяжкістюбіологічних наслідків.Радіоізотопне забрудненняприродних екосистем-джерело зовнішньогоівнутрішнього опромінення людини.Плацентацеорган,щовіддзеркалюєздоров’я матері таекологічне благополуччя.Функціональна спроможністьплацентивизначає сценарії вагітності.Враховуючи, щоневиношування вагітності(НВ)єуніверсальною, інтегрованоювідповіддюжіночогоорганізму на порушеннямікросередовищапід впливомендогеннихабоекзогеннихфакторів, цікавимбуло дізнатися, як через 36років після аварії її наслідки впливаютьна перебіг гестаційного процесу.</summary>
    <dc:date>2022-12-15T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

