DSpace Собрание:

ХІРУРГІЯ ГАСТРОШИЗИСА

2026-04-02T09:35:28Z

Название: ХІРУРГІЯ ГАСТРОШИЗИСА Авторы: Слєпов, О.К.; Пономаренко, О.П. Краткий осмотр (реферат): В монографії представлено розроблений авторами алгоритм перинатального супроводу плода і новонародженої дитини з гастрошизисом. Доведена ефективність надання медичної допомоги і матері, і її плоду (новонародженому) з ГШ в умовах багатопрофільного перинатального центру, з наявністю відділень медицини плода, акушерства, неонатальних хірургії, інтенсивної терапії, неонатології, реабілітації тощо. Оптимізовано критерії пренатальної діагностики і диспансеризації плода з ГШ, за участі перинатального консіліуму (спеціаліста УЗД, акушер-гінеколога, неонатального хірурга). Досліджено анатомічні особливості різних форм ГШ і створено оригінальну класифікацію цієї вади. Вперше в світі розроблено і впроваджено лікувальну стратегію при ГШ «Хірургія перших хвилин» і на цій основі розпрацьовано тактику оперативного лікування різних форм ГШ (ізольованих, асоційованих, неускладнених, ускладнених). Досліджено фактори ризику, які негативно впливають на прогноз вади і шляхи їх профілактики. Отримано добрі функціональні і косметичні результати лікування. Монографія розрахована на широке коло практичних лікарів і науковців: неонатальних і дитячих хірургів, неонатологів, спеціалістів променевої діагностики, акушер-гінекологів, дитячих анестезіологів, педіатрів, організаторів охорони здоров’я та інших.

ПРЕНАТАЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ВІСЦЕРО-АБДОМІНАЛЬНОЇ ДИСПРОПОРЦІЇ ПРИ ГАСТРОШИЗИСІ У ПЛОДА ТА ЇЇ КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ

2021-04-17T21:45:28Z

Название: ПРЕНАТАЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ВІСЦЕРО-АБДОМІНАЛЬНОЇ ДИСПРОПОРЦІЇ ПРИ ГАСТРОШИЗИСІ У ПЛОДА ТА ЇЇ КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ Авторы: Гребініченко, Г.О.; Гордієнко, І.Ю.; Слєпов, О.К.; Тарапурова, О.М.; Сорока, В.П.; Величко, А.В.; Мигур, М.Ю.; Пономаренко, О.П. Краткий осмотр (реферат): Мета – представити метод пренатальної оцінки вісцеро-абдомінальної диспропорції у плодів з гастрошизисом при двовимірному ультразвуковому дослідженні, порівняти пренатально визначені показники з постнатальними клінічними даними. Матеріал і методи. Проведено розширені вимірювання черевної порожнини та евентрованих органів у 161 плода з гастрошизисом в різні терміни вагітності. Залежно від результатів пренатальних вимірювань в 74 випадках проведено порівняння постнатальних інтраопераційних даних та загальних клінічних наслідків: наявність та ступінь патологічних змін евентрованих петель кишечнику, ступінь вісцеро-абдомінальної диспропорції та тип оперативної корекції, наявність супутніх інтестинальних вади розвитку, летальність. Результати. Запропоновано методологію визначення індексу вісцеро-абдомінальної диспропорцію у плодів з гастрошизисом та робочу класифікацію її ступенів. Диспропорція була відсутня в ІІ триместрі у 80,5% плодів, а в ІІІ – лише у 40,7 %. Протягом ІІ триместру зміна ступеня ВАД мала місце у 1,8% випадків, протягом ІІІ – в 11,1% випадків. Серед 55 плодів, обстежених і в ІІ і в ІІІ триместрах зміна ступеню ВАД за- реєстрована в 78,2% випадків. Визначено суттєві відмінності постнатальних клінічних даних в групах з відсутньою, помірною та виразною диспропорцією: відсутність змін евентрованого кишечнику мала місце в 50%, 34,1% та 7,1% відповідно, виразні зміни кишечнику були наявні в 12,5%, 36,4% та 50%, асоційовані інтестинальні вади діагностовані в 18,75%, 13,6% та 35,7%, одномоментна корекція з радикальною пластикою черевної стінки проведена в 37,5%, 9,0% та 0%, етапне занурення з відтермінованою пластикою в 0%, 20,5% та 57,1%. Летальність становила 6,3%, 13,6% та 35,7% відповідно. Висновки. Новий метод оцінки відповідності об’ємів евентрованих органів та черевної порожнини у плодів з гастрошизисом надає важливу додаткову інформацію для уточнення пренатального діагнозу, визначення ступеня тяжкості патологічного процесу і предикції постнатальних наслідків. Пренатальне визначення ступеня вісцеро-абдомінальної диспропорції дозволяє коректно обирати тактику ведення вагітності і пологів, а також планувати спеціалізовану допомогу новонародженим.

Органозберігаючі принципи реконструктивних оперативних втручань при атрезії тонкої кишки ІV типу у новонароджених дітей

2021-04-17T21:28:40Z

Название: Органозберігаючі принципи реконструктивних оперативних втручань при атрезії тонкої кишки ІV типу у новонароджених дітей Авторы: Слєпов, О.К.; Мигур, М.Ю.; Пономаренко, О.П. Краткий осмотр (реферат): Атрезія тонкої кишки є найбільш розповсюдженою причиною природженої кишкової непрохідності у новонароджених дітей. Завдяки розвитку неонатальної хірургії, виживання малюків з цією патологією значно покращилось, особливо при атрезіях І–ІІІа типу, проте оперативне лікування атрезій ІІІ b–IV типу і досі залишається складною проблемою. Насамперед це обумовлено підвищеною частотою розвитку синдрому короткої кишки, який, за даними різних авторів, спостерігається у 6–32% таких пацієнтів. Клінічний випадок. Наявність низької кишкової непрохідності у плода діагностовано на 28-ту тижні гестації. Через шість годин після народження проведено оперативне лікування: лапаротомію, резекцію та анастомозування множинно атрезованих сегментів тонкої кишки, виведення ентеростом за Мікулічем. Перебіг післяопераційного періоду ускладнився розвитком бактеріально-грибкового сепсису. У міжопераційному періоді проводилось повне парентеральне харчування та введення кишкового вмісту з привідної стоми у відвідну для забезпечення безперервності пасажу кишкового вмісту по шлунково-кишковому тракту. На 36-ту добу життя проведено другий етап оперативного лікування: релапаротомію, вісцероліз, санацію абсцесу підпечінкового простору, поздовжню звужувальну ентеропластику, закриття ентеростом. Шляхом застосування комбінації поздовжньої звужувальної ентеропластики дилатованого проксимального та множинного анастомозування дистальних атрезованих сегментів досягнуто збереження загальної довжини тонкої кишки до 50,0 см. У віці 10 місяців дитина досягла повної ентеральної автономії. Висновки. Профілактика синдрому короткої кишки у новонароджених дітей з інтестинальною атрезією ІV типу полягає у дотриманні органозберігаючих принципів оперативного лікування. Для збереження довжини тонкої кишки найбільш доцільною є комбінація технік відповідної ентеропластики проксимальної та множинного анастомозування дистальної атрезованих кишок. Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків дитини.

Ускладнені форми гастрошизису та їх хірургічне лікування

2021-04-17T21:19:34Z

Название: Ускладнені форми гастрошизису та їх хірургічне лікування Авторы: Слєпов, О.К.; Мигур, М.Ю.; Сорока, В.П.; Пономаренко, О.П. Краткий осмотр (реферат): Лікування пацієнтів з ускладненими формами гастрошизису (ГШ) пов’язане з високим рівнем захворюваності та смертності. Дотепер існують значні розбіжності у тактиці хірургічного лікування цих новона- роджених. Мета: дослідити частоту та характер ускладнених форм ГШ, їх вплив на результат хірургічного лікування, а також ефективність застосування різних видів оперативних втручань у новонароджених дітей. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз медичних карток 53 новонароджених дітей з ГШ, які були оперовані з використанням тактики «хірургії перших хвилин» у період з 2006 по 2017 роки. Для проведення дослідження впливу різних видів ускладнених форм ГШ на результати їх хірургічного лікування, усі пацієнти були розділені на дві групи. До І групи увійшли діти з ізольованим та асоційованим неускладненим ГШ (n=40). До ІІ групи зараховано новонароджених, у яких було діагностовано асоційований ускладнений ГШ (n=13). Результати. Ускладнений ГШ мали 13 (24,5%) із 53 дітей. Інтестинальні ускладнення були представлені атрезією, некрозом або стенозом середньої кишки. Виявлене достовірне зростання частоти післяопераційних хірургічних ускладнень (р=0,02), сепсису (р=0,03), тривалості часу до досягнення повного ентерального хар- чування (р<0,001) та госпіталізації (р<0,001) у дітей з ускладненим ГШ. У дітей з ускладненим ГШ при про- веденні пластики дефекту передньої черевної стінки достовірно частіше застосовувались заплати (р=0,03). Висновки. Інтестинальні ускладнення при ГШ мали місце у 24,5% пацієнтів; вони достовірно впливають на результати хірургічного лікування цієї вади. Тактика оперативного лікування залежить від ступеня вісцеро-абдомінальної диспропорції, виду кишкової мальформації та наявності фібринозних нашарувань. Рівень доказовості. Рівень ІІІ. Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвале- ний Локальним етичним комітетом (ЛЕК) установи. На проведення досліджень було отримано поінфор- мовану згоду батьків дітей (або їхніх опікунів).