DSpace Собрание:

Вплив вітаміну D на стан імунної системи в період пандемії COVID‑19 (новітні дані)

2021-05-08T18:55:53Z

Название: Вплив вітаміну D на стан імунної системи в період пандемії COVID‑19 (новітні дані) Авторы: Квашніна, Л.В.; Майдан, І.С. Краткий осмотр (реферат): Вітамін D – група біологічно активних речовин, яка бере участь у регуляції низки важливих функцій людського організму: від обміну кальцію та фосфатів до забезпечення адекватної реактивності імунної системи. «Класичний» дефіцит вітаміну D з гіпокальціємією та/або гіпофосфатемією, а також у вигляді рахіту на сьогодні є рідкістю в більшості розвинених країн світу. Водночас субклінічний дефіцит вітаміну D зустрічається навіть у розвинених країнах. З віком здатність до засвоєння вітаміну D знижується. Запаси вітаміну D в організмі закономірно зменшуються взимку. Своєчасне виявлення та адекватний менеджмент дефіциту вітаміну D є важливими аспектами підтримання здоров’я опорно-рухового апарату, імунної та серцево-судинної систем

Підвищення неспецифічного імунного захисту у дітей: які інструменти в руках педіатра?

2021-05-08T18:40:59Z

Название: Підвищення неспецифічного імунного захисту у дітей: які інструменти в руках педіатра? Авторы: Квашніна, Л.В. Краткий осмотр (реферат): Осінь є піковим періодом професійного навантаження на педіатрів, адже зростає частота звернень з приводу гострих респіраторних інфекцій (ГРІ). Особливої уваги потребують діти, які часто та тривало хворіють (діти з рекурентними застудними захворюваннями), адже рутинне симптоматичне (за потреби – етіотропне) лікування забезпечує короткий ефект, а не тривалий результат і запобігання повторним інфекціям. Тому важливо зосередитися на профілактиці подальших епізодів ГРІ шляхом підвищення захисних механізмів організму, які будуть ефективно протидіяти інфекційним збудникам.

ПЕРСПЕКТИВИ КОРЕКЦІЇ МІНЕРАЛЬНОГО ДИЗМЕТАБОЛІЗМУ В ДІТЕЙ ІЗ РЕКУРЕНТНИМ ПЕРЕБІГОМ ІНФЕКІЇ СЕЧОВОЇ СИСТЕМИ

2021-05-08T18:36:08Z

Название: ПЕРСПЕКТИВИ КОРЕКЦІЇ МІНЕРАЛЬНОГО ДИЗМЕТАБОЛІЗМУ В ДІТЕЙ ІЗ РЕКУРЕНТНИМ ПЕРЕБІГОМ ІНФЕКІЇ СЕЧОВОЇ СИСТЕМИ Авторы: Буднік, Т.В.; Квашніна, Л.В. Краткий осмотр (реферат): Метою дослідження було вивчення ефективності застосування комбінованого фітоцитратного засобу в комплексній терапії та профілактиці рекурентної інфекції сечової системи у дітей на тлі сольового дизметаболізму в групах порівняння. В дослідженні прийняли участь 33 дитини віком від 6 до 18 рр., хворі на рекурентну інфекцію сечовою системи в стадію загострення. За тривалістю застосування комбінованого фітоцитрату дітей було поділено на 2 групи: І (n=17) – отримували засіб в комплексній терапії ІСС протягом 1 місяця, І (n=16) – також отримували фітоцитратний засіб в комплексній терапії протягом 1 місяця, але продовжили його прийом у цілях профілактики ІСС ще наступні 2 місяці у переривчастому режимі по 10 днів. Результати дослідження довели ефективність застосування комбінованого фітоцитрату у комплексній терапії рекурентної ІСС у дітей на тлі сольового дизметаболізму. Застосування зазначеного засобу призводило до нормалізації показників транспорту солей у 82 % (27/33) пацієнтів (р<0,05) вже після 1-го місяця терапії й знижувало ризик реінфекції в 18 разів: OR = 4,25 ± 0,65 при 95% ДІ [1,18;15,3] – до терапії та OR = 0,235 ± 0,65 [0,066;0,846] - після першого місяця терапії, (р<0,001). Пролонгований переривчастий прийом препарату протягом наступних 2-х місяців зменшував ризик повторних епізодів інфекції сечової системи в 3,5 рази: OR = 1,88 ± 0,9 [0,302;11,73] - у разі вибору 1-місячного курсу терапії; та OR=0,53 ± 0,83 [0,085;3,3], р<0,05 – у результаті профілактичного застосування комбінованого фітоцитрату.

Комплексний аналіз окремих факторів ризику в формуванні рекурентного перебігу інфекції сечової системи в дітей

2021-05-08T18:25:26Z

Название: Комплексний аналіз окремих факторів ризику в формуванні рекурентного перебігу інфекції сечової системи в дітей Авторы: Буднік, Т.В.; Квашніна, Л.В. Краткий осмотр (реферат): Мета роботи – комплексне вивчення факторів ризику для формування рекурентного перебігу ІСС у дітей із визначенням їхнього прогностичного значення як при однофакторному, так і при багатофакторному впливах. Матеріали та методи. Обстежили 2 235 дітей віком від 1 місяця до 18 років із різними нефрологічними захворюваннями. Оцінювання факторів ризику рекурентної ІСС проведено у 2 групах: із рекурентною ІСС – 1 (n = 447), без ІСС – 0 (n = 1788). До переліку досліджуваних чинників взято 14 ознак (Х 1 –Х 14 ): вік <1 року; жіноча стать; ГРВІ, ≥3 епізоди за 6 місяців; недиференційна дисплазія сполучної тканини; кістозні утворення нирок; уретерогідронефроз та інші аномалії розвитку; міхурово-сечовідний рефлюкс; нейрогенний сечовий міхур, енурез; синехії, фімоз; відсутність дегельмінтизації за останні 6 міс.; закреп або синдром подразненого кишківника; кристалурія, сольові утворення за даними УЗД; антибактеріальна терапія в найближчі 3 місяці; наявність резистентних урологічних штамів. Результати. Однофакторний аналіз дав змогу вилучити статистично невірогідні фактори ризику при їх окремому впливі. За результатами багатофакторного аналізу розробили множинну логістичну модель для персоніфікованого прогнозу повторного епізоду ІСС у дитини: odds = exp (0,712 × X 1 + 3,808 × X 2 + 6,982 × Х 6 + 2,248 × X 7 + 0,165 × Х 8 + 0,300 × X 9 + 0,200 × X 10 + 0,306 × X 11 + 0,196 × X 12 + 0,217 × X 13 + 0,440 × X 14 + (-3,489)), де Х n – змінна (або фактор), що дорівнює 1 у разі наявності фактора та 0 – за його відсутності. Математична модель регресії показала високу статистичну вірогідність та інформативність за результатами її апробації, χ 2 = 161,9, р < 0,001. Висновки. Такі фактори, як часті ГРВІ, недиференційна дисплазія сполучної тканини, кістозні утворення нирок не формували ризик повторного епізоду ІСС. Провідні позиції з-поміж факторів виникнення ІСС посідали: жіноча стать – підвищувала шанс ІСС у дитини майже у 12 разів (RR = 11,898 ± 0,252 [7,255; 19,514], р < 0,001), уретерогідронефроз – в 11 разів (RR = 10,968 ± 0,419 [4,825; 24,933], р < 0,001), міхурово-сечовідний рефлюкс – у 8 разів (8,308 ± 0,221 [5,380; 12,804], p < 0,05), вік <1 року – в 4 рази (RR = 3,73 ± 0,165 [2,702; 5,158], p < 0,05). Інші чинники мали свій вплив на розвиток ІСС тільки при їхній сукупній дії та підвищували ймовірність ІСС в 1,2–1,6 раза (р < 0,05).